Bize Kalan - Ahmet Kaya, Yusuf Hayaloğlu

Bize kalan

İnsanlığa bırakmak istediğimiz değildi

Binlerce fidan ektik halkın çölüne

Su vermediler, eğildi

Bizim eskiden sevdalarımız vardı

Kızaran yanakları öpmelere utandık

Sonra suç olmak girdi araya

Bizim eskiden umutlarımız vardı

Yıkılan duvarların gövdesine yaslandık

Sonra yanılmak girdi araya

Bize kir, bize pas

Bize tortusu kaldı

Dostlar tükenip düştüler

Yok olma korkusu kaldı

Bizim eskiden gülüşlerimiz vardı

Kırılan yüreklere öylesine dağıttık

Sonra ağlamak girdi araya

Bizim eskiden öfkelerimiz vardı

Tutuşan dağların seherine yar olduk

Sonra vurulmak girdi araya

Bize kan, bize ter

Bize göz yaşı kaldı

Yıllar çiğneyip geçtiler

Yaşama telaşı kaldı

залишилося нам

Це було не те, що ми хотіли залишити людству

Ми посадили тисячі саджанців у пустелі людей

Води не давали, гнулися

Колись у нас були кохання

Соромиться цілувати рум’яні щоки

Тоді на заваді став злочин

Колись у нас були надії

Ми притулилися до тіла стін, що розвалюються

Тоді втрутилася помилка

Нам бруд, нам іржа

У нас є залишки

Друзі вибігли і впали

Страх зникнення залишається

Колись у нас були посмішки

Так ми роздали розбитим серцям

Тоді плач заважав

Колись у нас був гнів

Ми розійшлися на зорі палаючих гір

Потім прийшов постріл.

кров на нас, піт на нас

Ми залишилися зі сльозами

Пройшли роки

Є порив жити