Где я? - Юрий Шевчук, ДДТ

Мы с тобой здесь не одни,

Нам всю ночь ещё дышать.

Надвигаются огни,

Нам от них не убежать.

Сколько спели здесь до нас

Песен мёртвых и живых?

Сколько дерзких, молодых,

Революционных глаз…

Я думал, что завтра всё будет полегче —

Хорошего больше, плохого поменьше.

Но время замазано ложью и кровью,

И моя философия резонирует болью!

Где я?

Что я?

С кем я?

Кто я?

На вертушке ждёт винил —

Стратегический запас.

Твой вопрос поссорил нас,

Твой ответ — объединил!

Мы готовы ко всему,

Смыло замки из песка.

Навигация легка,

Выходи по одному.

Я думал, что завтра всё будет полегче —

Хорошего больше, плохого поменьше.

Но ложь мастурбирует в пепле и шлаке,

И моя философия готова к атаке.

От вопросов-ответов ваших тесно.

И моей философии не всё равно.

Как сказал Гераклит в горах Эфеса:

«Из одного — всё, из всего — одно».

Земля — одиночный пикет в пространстве.

Вокруг железо, сердца усталых.

Любить, как псих, за них, засранцев,

тебе досталось, тебе досталось.

Ми з тобою тут не одні,

Нам всю ніч ще дихати.

Насуваються вогні,

Нам від них не втекти.

Скільки заспівали тут до нас

Пісень мертвих та живих?

Скільки зухвалих, молодих,

Революційних очей.

Я думав, що завтра все буде легше.

Хорошого більше, поганого поменше.

Але час замазаний брехнею та кров'ю,

І моя філософія резонує болем!

Де я?

Що я?

Із ким я?

Хто я?

На вертушці чекає вініл

Стратегічний запас.

Твоє питання посварило нас,

Твоя відповідь - об'єднав!

Ми готові до всього,

Змило замки із піску.

Навігація легка,

Виходь по одному.

Я думав, що завтра все буде легше.

Хорошого більше, поганого поменше.

Але брехня мастурбує в попелі та шлаку,

І моя філософія готова до атаки.

Від питань-відповідей ваших тісно.

І моєї філософії не все одно.

Як сказав Геракліт у горах Ефесу:

"З одного - все, з усього - одне".

Земля – одиночний пікет у просторі.

Навколо залізо, серця втомлених.

Любити, як псих, за них, засранців,

тобі дісталося, тобі дісталося.