Птица-паровоз - Вячеслав Бутусов

Мчится птица-паровоз.

Над землею крылья хлопают.

И не слышен стук колес,

Сердце громко бьется и поет.

И пыхтит: «чух-чух»,

И летит чуть-чуть,

То над елками, то вниз.

В топке пламенной,

Уголь каменный.

Черный ворон машинист.

Магистральная звезда —

Быстроногая и длинная.

Дразнит сверху иногда:

Мол, попробуй, догони меня.

И взлетит вот-вот,

Ускоряя ход,

Мчится птица-паровоз.

И кричит: «Ту-ту»,

И стучит: «Тук-тук»,

Набирая высоту.

Верят даже утюги,

Кипятильники и чайники,

Что и бабки и деды,

Были соколами, чайками.

И летят они —

Все вокруг земли.

Их попробуй, догони.

И становятся незаметными

Их сигнальные огни.

Мчить птах-паровоз.

Над землею крила грюкають.

І не чутний стукіт коліс,

Серце голосно б'ється і співає.

І пихчить: «чух-чух»,

І летить трохи,

То над ялинками, то вниз.

В топці полум'яної,

Вугілля кам'яне.

Чорний ворон машиніст.

Магістральна зірка —

Швидконога і довга.

Дражнить зверху іноді:

Мовляв, спробуй, наздожени мене.

І злетить ось-ось,

Прискорюючи хід,

Мчить птах-паровоз.

І кричить: «Ту-ту»,

І стукає: «Тук-тук»,

Набираючи висоту.

Вірять навіть праски,

Кип'ятильники та чайники,

Що і бабки і діди,

Були соколами, чайками.

І летять вони —

Усі навколо землі.

Їх спробуй, наздожени.

І стають непомітними

Їхні сигнальні вогні.