Девушка по городу - Вячеслав Бутусов

Девушка по городу шагает босиком,

Девушке дорогу уступает светофор.

Сверху улыбается воздушный постовой,

Девушка в ответ ему кивает головой.

А где-нибудь за городом идёт весенний лёд,

Девушке навстречу расступается народ.

Девушка по Пушкинской на Лиговский в обход,

Следом по каналу проплывает пароход.

А за окном мелькают дни,

Они как взлётные огни.

Одни заметны с высоты,

Другие вовсе не видны.

А на дворе цветёт весна,

Она в кого-то влюблена.

А этот кто-то за окном

Сидит и видит день за днём...

Как девушка по городу шагает босиком,

По скверам и по улицам порхает мотыльком.

Девушка ныряет через арку напролет,

Солнце пригревает, сердце девушки поёт...

Как за окном мелькают дни,

Они как птицы далеки.

Одни витают в облаках,

Другие вовсе не видны.

А на дворе цветёт весна,

Она в кого-то влюблена.

А этот кто-то за окном

Сидит и видит день за днём...

Как за окном мелькают дни,

Они как птицы далеки.

Одни витают в облаках,

Другие вовсе не видны.

А на дворе цветёт весна,

Она в кого-то влюблена.

А этот кто-то за окном

Сидит и видит день за днём...

Как за окном мелькают дни,

Они как птицы далеки.

Одни витают в облаках,

Другие вовсе не видны.

А на дворе цветёт весна,

Она в кого-то влюблена.

А этот кто-то за окном

Сидит и видит день за днём...

Дівчина по місту крокує босоніж,

Дівчині дорогу поступається світлофором.

Зверху посміхається повітряний постовий,

Дівчина у відповідь киває головою.

А десь за містом іде весняний лід,

Дівчині назустріч розступається народ.

Дівчина по Пушкінській на Ліговський в обхід,

Слідом каналом пропливає пароплав.

А за вікном миготять дні,

Вони як злітні вогні.

Одні помітні з висоти,

Інші зовсім не видно.

А на подвір'ї цвіте весна,

Вона в когось закохана.

А цей хтось за вікном

Сидить і бачить день за днем.

Як дівчина по місту крокує босоніж,

По скверах і вулицях пурхає метеликом.

Дівчина пірнає через арку безперервно,

Сонце пригріває, серце дівчини співає...

Як за вікном миготять дні,

Вони, як птахи, далекі.

Одні витають у хмарах,

Інші зовсім не видно.

А на подвір'ї цвіте весна,

Вона в когось закохана.

А цей хтось за вікном

Сидить і бачить день за днем.

Як за вікном миготять дні,

Вони, як птахи, далекі.

Одні витають у хмарах,

Інші зовсім не видно.

А на подвір'ї цвіте весна,

Вона в когось закохана.

А цей хтось за вікном

Сидить і бачить день за днем.

Як за вікном миготять дні,

Вони, як птахи, далекі.

Одні витають у хмарах,

Інші зовсім не видно.

А на подвір'ї цвіте весна,

Вона в когось закохана.

А цей хтось за вікном

Сидить і бачить день за днем.