Столик - Вячеслав Быков

Вечер бредёт по улицам пустым,

Пары зонтов, как сигаретный дым.

В окне горит свет и падает снег.

Чьи-то шаги и смех за стеной,

Звякнут ключи, хлопнет дверь за спиной.

Тёмный подъезд и мой нежданный приезд, уединюсь с тобой.

Припев:

И мы маленький столик ночной

Приготовим с тобой, из фужеров вино рекой.

Двери плотнее закрой, ветер ласковый спой

Эту песню, где мы с тобой.

В любви окунувшийся плот к берегам моим плывёт.

А люди пьют кто кофе, кто чай,

Кто лезет в такси, а кто в замёрзший трамвай.

Еду и я куда глаза глядят.

Вечер придёт, опять зажгут огни,

Жители ждут вечерней болтовни.

Строится ночь на безупречной любви, уединись со мной.

Припев:

И мы маленький столик ночной

Приготовим с тобой, из фужеров вино рекой.

Двери плотнее закрой, ветер ласковый спой

Эту песню, где мы с тобой.

В любви окунувшийся плот к берегам моим плывёт.

Вечір марить по вулицях порожнім,

Пара парасольок, як сигаретний дим.

У вікні горить світло і падає сніг.

Чиїсь кроки і сміх за стіною,

Дзвикнуть ключі, грюкне двері за спиною.

Темний під'їзд і мій несподіваний приїзд, усамітнюсь з тобою.

Приспів:

І ми маленький столик нічний

Приготуємо з тобою, із фужерів вино рікою.

Двері щільніше зачини, вітер лагідний заспів

Цю пісню, де ми з тобою.

У любові пір, що занурився, до берегів моїх пливе.

А люди п'ють хто каву, хто чай,

Хто лізе в таксі, а хто в замерзлий трамвай.

Їжу і я куди очі дивляться.

Вечір прийде, знову запалять вогні,

Жителі чекають на вечірню балаканину.

Будується ніч на бездоганному коханні, усамітнися зі мною.

Приспів:

І ми маленький столик нічний

Приготуємо з тобою, із фужерів вино рікою.

Двері щільніше зачини, вітер лагідний заспів

Цю пісню, де ми з тобою.

У любові пір, що занурився, до берегів моїх пливе.