Девочка моя - Вячеслав Быков

Девочка моя, ты мой ясный свет,

Я искал тебя очень много лет.

В дождь или в грозу, и в холодный день,

Я искал тебя, я бродил как тень.

И ночкой ясною ты приоткроешь дверь,

Любить прекрасную мне суждено теперь.

На небе две звезды зажгутся для двоих,

Их отражения блеснут в глазах твоих.

Фото на столе в отблесках чернил…

Я люблю тебя — так же, как любил.

И ночкой ясною ты приоткроешь дверь,

Любить прекрасную мне суждено теперь.

На небе две звезды зажгутся для двоих,

Их отражения блеснут в глазах твоих.

Дівчинко моя, ти моє ясне світло,

Я шукав тебе дуже багато років.

В дощ або в грозу, і в холодний день,

Я шукав тебе, я блукав як тінь.

І ночкою ясною ти прочиниш двері,

Любити прекрасну мені судилося тепер.

На небі дві зірки запаляться для двох,

Їхні відбиття блиснуть у очах твоїх.

Фото на столі у відблисках чорнила…

Я люблю тебе так само, як любив.

І ночкою ясною ти прочиниш двері,

Любити прекрасну мені судилося тепер.

На небі дві зірки запаляться для двох,

Їхні відбиття блиснуть у очах твоїх.