Попутчица любовь - Вячеслав Быков

Окутала ночь серой дымкой стекло,

Дорога длинна и чуть видна.

Лишь мокрый асфальт, как тебя занесло

В чужие края, не знаешь сам.

В ночной тишине кто-то машет рукой,

Навек покидает грусть тебя.

И сядет, закрыв робко дверь за собой

Удача твоя.

Припев:

Шум колёс, попутчица-любовь

С судьбой играет вновь

И манит вникуда.

Ты готов за сотни тысяч вёрст

В стране, не знавшей слёз,

Остаться навсегда.

На крыльях любви ты, как птица, летел

И месяц дорогу освещал.

Волшебник ночной песню лунную пел

И сказочный мир вам обещал.

Вдали меркнет свет городских фонарей,

Немного устал, но не до сна.

С надеждой умчишься навстречу заре,

Как в лето весна.

Припев:

Шум колёс, попутчица-любовь

С судьбой играет вновь

И манит вникуда.

Ты готов за сотни тысяч вёрст

В стране, не знавшей слёз,

Остаться навсегда.

Огорнула ніч сірим серпанком скло,

Дорога довга і трохи видна.

Лише мокрий асфальт, як тебе занесло

У чужі краї, не знаєш сам.

У нічній тиші хтось махає рукою,

Навіки залишає смуток тебе.

І сяде, зачинивши боязко двері за собою

Удача твоя.

Приспів:

Шум коліс, попутниця-кохання

Із долею грає знову

І манить унікуди.

Ти готовий за сотні тисяч верст

У країні, яка не знала сліз,

Залишитися назавжди.

На крилах кохання ти, як птах, летів

І місяць шлях освітлював.

Чарівник нічний пісню місячну співав

І казковий світ вам обіцяв.

Вдалині меркне світло міських ліхтарів,

Трохи втомився, але не до сну.

З надією помчишся назустріч зорі,

Як у літо весна.

Приспів:

Шум коліс, попутниця-кохання

Із долею грає знову

І манить унікуди.

Ти готовий за сотні тисяч верст

У країні, яка не знала сліз,

Залишитися назавжди.