Ночной город - Вячеслав Быков

Штиль за кормой ожиданий солнцем щекотит глаза,

Пристань невольных мечтаний, лучше б была бы гроза.

Берег далёкий, счастливый, ждёшь, как весну ждёт февраль,

Ветер волшебник игривый, он лишь с мечтою вновь приходит, а жаль.

Припев:

А там, где за окнами город ночной,

Должен я быть счастливым.

Забыть прозу долгих дорог и вернуться домой.

Я птицей хотел бы лететь за тобой,

Вольным ветром гонимый.

С надеждой ступить на порог и остаться с тобой.

В дни одиноких скитаний, в час когда можно понять

Жажду любви и желаний, вечность на миг променять,

Освободившись от плена серых и долгих разлук.

Ты лишь одна во вселенной, одинокий, сердца искренний друг.

Припев:

А там, где за окнами город ночной,

Должен я быть счастливым.

Забыть прозу долгих дорог и вернуться домой.

Я птицей хотел бы лететь за тобой,

Вольным ветром гонимый.

С надеждой ступить на порог и остаться с тобой.

Штиль за кормою очікувань сонцем лоскоче очі,

Пристань мимовільних мрій, краще б була гроза.

Берег далекий, щасливий, чекаєш, як на весну чекає лютий,

Вітер чарівник грайливий, він тільки з мрією знову приходить, а жаль.

Приспів:

А там, де за вікнами місто нічне,

Маю я бути щасливим.

Забути прозу довгих доріг і повернутись додому.

Я птицею хотів би летіти за тобою,

Вільним вітром гнаний.

З надією ступити на поріг і залишитися з тобою.

У дні самотніх поневірянь, коли можна зрозуміти

Жага любові і бажань, вічність на мить проміняти,

Звільнившись від полону сірих і довгих розлук.

Ти тільки один у Всесвіті, самотній, серця щирий друг.

Приспів:

А там, де за вікнами місто нічне,

Маю я бути щасливим.

Забути прозу довгих доріг і повернутись додому.

Я птицею хотів би летіти за тобою,

Вільним вітром гнаний.

З надією ступити на поріг і залишитися з тобою.