Ночная сестра - Вячеслав Быков

Я сон тишины в часы вдохновения,

В объятьях луны осталось мгновение.

Весенний рассвет озарит этот день,

На любовь обречённый.

Я блеск янтаря в глазах замечаю

И сна колдовство я ночи прощаю.

И с первым лучом начинаю свой день

На любовь обречённый.

Припев:

Назови меня ветром весенним,

Я совсем не такой, как вчера.

В ночь вины без вина,

В ночь любви и короткого сна.

Подари мне грехов отпущение,

Пусть проснусь я безгрешный с утра.

И укрой одеялом весенним

Ночная сестра.

Я в песне своей любовь обогрею,

После долгих ночей я стану добрее.

Я вспомню рассвет, озаривший тот день,

На любовь обречённый.

Припев:

Назови меня ветром весенним,

Я совсем не такой, как вчера.

В ночь вины без вина,

В ночь любви и короткого сна.

Я сон тиші в години натхнення,

В обіймах місяця залишилася мить.

Весняний світанок осяє цей день,

На любов приречений.

Я блиск бурштину в очах помічаю

І сна чаклунство я ночі прощаю.

І з першим променем починаю свій день

На любов приречений.

Приспів:

Назви мене вітром весняним,

Я зовсім не такий, як учора.

Ніч провини без вина,

Ніч кохання і короткого сну.

Подаруй мені гріхів відпущення,

Нехай прокинуся я безгрішний з ранку.

І украй ковдрою весняною

Нічна сестра.

Я в пісні своєї любов обігрію,

Після довгих ночей я стану добрішим.

Я згадаю світанок, що осяяв той день,

На любов приречений.

Приспів:

Назви мене вітром весняним,

Я зовсім не такий, як учора.

Ніч провини без вина,

Ніч кохання і короткого сну.