Не скучай - Вячеслав Быков

Я прихожу к тебе, когда город спит,

Укрытый сонной тишиной.

Моя любовь, я знаю, всё мне простит,

В дом уводя за собой.

Ты встретишь снова и фужеры на стол,

Но эти мокрые глаза

Мне скажут: «Что же ты так долго не шёл?

Жаль, задержать ночь нельзя.»

Припев:

Рвётся в окно утренний свет

И в глазах твоих снова печаль.

Только любить времени нет,

Не скучай, я пошёл, не скучай.

Мы разольём вино любви на двоих

И выпьем жадно в два глотка.

Часы спешат, с упрёком глянем на них,

Ночь, как всегда, коротка.

Припев:

Рвётся в окно утренний свет

И в глазах твоих снова печаль.

Только любить времени нет,

Не скучай, я пошёл, не скучай.

Я приходжу до тебе, коли місто спить,

Вкритий сонною тишею.

Моє кохання, я знаю, все мені простить,

У будинок забираючи за собою.

Ти зустрінеш знову і фужери на стіл,

Але ці мокрі очі

Мені скажуть: «Що ти так довго не йшов?

Шкода, затримати ніч не можна.

Приспів:

Рветься у вікно ранкове світло

І в очах твоїх знову смуток.

Тільки любити часу нема,

Не нудь, я пішов, не нудь.

Ми розіллємо вино кохання на двох

І вип'ємо жадібно в два ковтки.

Годинник поспішає, з докором глянемо на них,

Ніч, як завжди, коротка.

Приспів:

Рветься у вікно ранкове світло

І в очах твоїх знову смуток.

Тільки любити часу нема,

Не нудь, я пішов, не нудь.