Достать до неба - Вячеслав Быков

Сняв с петли свой плащ, тенью, как слепой,

С ветром неудач шёл свой тропой.

Кто, ты думал сам, жизни господин,

И построить храм ты хотел один.

Припев:

Достать до неба и все песни,

С ветром улететь за мечтой.

Открыть все двери, не встав на месте,

Вслед за далёкой звездой.

Пройти сквозь грёзы, оставив слёзы,

Молча увести за собой.

Поймать мгновение, исчезнув тенью

Вновь за последней чертой.

Взяв с собою в путь лишь свою судьбу,

По дороге в рай вёл с собой борьбу.

И за сотни вёрст ты сумел уйти,

Но желанных звёзд ты не смог найти.

Припев:

Достать до неба и все песни,

С ветром улететь за мечтой.

Открыть все двери, не встав на месте,

Вслед за далёкой звездой.

Пройти сквозь грёзы, оставив слёзы,

Молча увести за собой.

Поймать мгновение, исчезнув тенью

Вновь за последней чертой.

Знявши з петлі свій плащ, тінню, як сліпий,

З вітром невдач йшов свій стежкою.

Хто, ти думав сам, життя пане,

І збудувати храм ти хотів один.

Приспів:

Дістати до неба і всі пісні,

З вітром полетіти за мрією.

Відкрити всі двері, не вставши на місці,

Слідом за далекою зіркою.

Пройти крізь мрії, залишивши сльози,

Мовчки відвести за собою.

Впіймати мить, зникнувши тінню

Знову за останньою межею.

Взявши з собою в шлях лише свою долю,

Дорогою врай вів ізсобою боротьбу.

І за сотні верст ти зумів піти,

Але бажаних зірок ти не зміг знайти.

Приспів:

Дістати до неба і всі пісні,

З вітром полетіти за мрією.

Відкрити всі двері, не вставши на місці,

Слідом за далекою зіркою.

Пройти крізь мрії, залишивши сльози,

Мовчки відвести за собою.

Впіймати мить, зникнувши тінню

Знову за останньою межею.