S.S. dei naufragati - Vinicio Capossela

e venne dall’acqua, e venne dal sale

la penitenza dalla mano del mare

il comandante avanza e niente si puó fare

vuole una morte, la vuole affrontare

e lí l’attandeva, dove il sole cala

cala e non muore, e l’acqua non lo lava

e il demone lo duole, sui banchi d’acqua

stregati di olio e petrolio

e il vento non alzava, e il mare imputridiva

legati a un solo raggio, tutti presi in ostaggio

avanzavamo lenti, senza ammutinamenti

e il comandante é pazzo, e avanza nel peccato

e il demone ch'é suo, adesso vuole mio

e brinda con il sangue all’odio ci convince,

che se é sua la barca che vince, dev’essere la mia

e gli occhi non videro, non videro la luce

non videro la messe, che altri non l’avesse

e il cielo fece nero, e urló la nube al cielo

e s’affamó d’abisso, che tutti ci prendesse

Matri mia, salvezza prendimi nell’anima

Matri mia, le ossa nell’acqua

anime bianche, anime salvate

anime venite, anime addolorate

che io abbia due soldi, due soldi sopra gli occhi

due soldi per l’onore, due monete in pegno

per pagare il legno, la dura voga del traghettatore

e vieni occhi di fluoro, vieni al tuo lavoro

vieni spettro del tesoro

la vela tende, il vento se la prende

la vela cade, le remi allontanate

e accese sui pennoni

i fuochi fatui, i fuochi alati

della Santissima dei naufragati

Matri mia, salvezza prendimi nell’anima

il tempo stremava, l’arsura ci cuoceva

parlavamo alle vare e il silenzio dal mare

e il legno cedeva all’acqua suo pianto

la vela cadde, la sete ci asciugó

acqua, acqua, acqua in ogni dove

e nemmeno una goccia, nemmeno una goccia da bere

e gli uomini spegnevano, spegnevano il respiro

spegnevano la voce, nel nome dell’odio

che tutti ci appagó, il cielo rigó di sbarre il suo portale

il volto di fuoco, dentro imprigionó

lo spettro vedemmo venire di lontano

venire per ghermire, nero di dannazione

vita e morte, vita e morte era il suo nome

Matri mia, salvezza prendimi nell’anima

Matri mia, salvezza prendimi

questa é la ballata di chi si é preso il mare

che lapide non abbia, ne ossa sulla sabbia

né polvere ritorni, ma bruci sui pennoni

nei fuochi sacri, nei fuochi alati

della Santissima dei naufragati

O Santissima dei naufragati vieni a noi che siamo andati

senza lacrime senza gloria, vieni a noi, perdon, pietá.

і воно виникло з води, і воно вийшло з солі

покаяння з руки моря

командир наступає, і нічого не можна зробити

він хоче смерті, він хоче зустріти її в очі

і там він чекав її, де сонце заходить

падає і не вмирає, і вода його не омиває

і демон болить його, на березі води

зачарований нафтою і нафтою

і вітер не піднімався, і море згнило

прив’язані до однієї балки, всі взяті в заручники

ми просувалися повільно, без заколотів

і полководець божевільний, і прогресує в гріху

і демон, який тепер його, хоче мене

і тости з кров'ю за ненависть переконують нас,

що якщо човен-переможець його, то він має бути моїм

а очі не бачили, не бачили світла

вони не бачили врожаю, що інші не бачили

і небо почорніло, і хмара кричала до неба

і голодував до безодні, щоб усі нас взяли

Мамо моя, спасіння, прийми мене в свою душу

Матрі моя, кості у воді

білі душі, врятовані душі

душі приходять, душі в болю

що в мене два су, два су над очима

два су за честь, дві монети як застава

платити за дрова, важке веслування перевізника

і прийди фтор очима, прийди на свою роботу

прийти примара скарбів

вітрило тягнеться, вітер бере

парус падає, весла знімаються

і запалили на флагштоках

воля, крилаті вогні

Найсвятішого з потерпілих корабельної аварії

Мамо моя, спасіння, прийми мене в свою душу

погода була виснажлива, спека нас варила

ми спілкувалися з варе і тиша від моря

і ліс дав місце своїй плачучій воді

вітрило впало, спрага висушила нас

вода, вода, вода всюди

і ні краплі, навіть краплі не випити

і чоловіки погасли, затамували подих

вони вимкнули свій голос в ім'я ненависті

що задовольнило нас усіх, небо всіяло гратами свій портал

обличчя вогню, ув'язненого всередині

привид, якого ми бачили здалеку

прийти, щоб схопити, чорний від прокляття

життя і смерть, життя і смерть було його ім'я

Мамо моя, спасіння, прийми мене в свою душу

Моя Матрі, спасіння візьми мене

це балада про тих, хто брав участь у морі

який у нього надгробок, ні кістки в піску

ні пил не повертається, а горить на древках

у священних вогнях, у крилатих вогнях

Найсвятішого з потерпілих корабельної аварії

О Найсвятіший із потерпілих корабельної аварії, прийди до нас, що пішли

без сліз без слави прийди до нас, прости нас, помилуй.