Il corvo torvo - Vinicio Capossela

Corvo torvo seduto sopra il bordo

All’erta in guardia tra gerani e trasmissioni

Aggrappato tra la luna e la luce che consuma

Spia dal lucernario il quadro obliquo dell’orario

Corvo ingordo abituato alla camelie

Al profumo dei cassetti, al riflesso degli specchi

Stringe in mezzo al becco la cornetta che lei stacca

Mentre Billie non la smette di cantare Man I love

Giro sottocasa nel quartiere

Corteggio i muri a fianco del cortile

E non m’incanto di salire

Non salirò stasera e non mi importa

Che c'è dietro la porta

Come un corvo tra ragazze di quartiere

Che non hanno niente da arrivarti nelle vene

Fai una mossa e volan via

Mentre strisciano sui piedi

Ti salutano e lo vedi

Che non basteranno più

Corvo torvo aggrappato sotto il tetto

Gonfio tronfio a dispetto sopra il letto

Luce di candela trema sul fondo della sera

Tremano le ombre come un ragno che si fonde

Gracchia sul rumore del suo gemito che muore

Gracchia lui che vede

A cosa cede quando crede

Stà scoppiando in strada il carnevale

Coriandoli e girandole a saltare

E stelle filanti, sopra tutti quanti

Girano le maschere e m’abbracciano d’amore

Lucifero non smette di saltare

Linee d’ombre e segni tra l’azzurra biancheria

Persi nelle pieghe di chi è già scappato via

Il corvo non lo dice ma già sa che già io lo so

Come lei lo vede quando cede, quando crede

Corvo torvo seduto sopra il bordo

Occhio non vedere, paura non avere

Un’altra notte da bruciare sul suo gemito che muore

Ma sarò io a ritornare, menti ancora per favore…

Похмура ворона сидить через край

Оповіщення на сторожі серед герані та трансмісій

Чіпляючись між місяцем і поглинаючим світлом

Він бачить косу рамку розкладу з мансардного вікна

Жадібна ворона звикла до камелій

Аромат шухляд, відображення дзеркал

Він тримає трубку посередині дзьоба, який вона відключає

Поки Біллі не перестає співати Man I love

Прогуляйтеся по будинку по сусідству

Я обробляю стіни вздовж двору

І я не в захваті від того, щоб піднятися

Я не піду сьогодні ввечері, і мені байдуже

Що за дверима

Як ворона серед сусідських дівчат

Що їм нема чого пролізти по твоїх жилах

Зробіть рух, і вони відлітають

Як повзають на ногах

Вони вітають вас, і ви це бачите

Цього вже буде недостатньо

Похмура ворона чіпляється під дахом

Опухла помпезно, незважаючи на ліжко

Світло свічки тремтить на дні вечора

Тіні тремтять, як тане павук

Воно каркає над звуком свого передсмертного стогону

Той квакає, хто бачить

Що він поступається, коли вірить

На вулиці розгорається карнавал

Конфетті і вертушки для стрибків

І стримери, перш за все

Маски повертаються й обіймають мене з любов’ю

Люцифер не перестає стрибати

Лінії тіней і знаків серед блакитної білизни

Загубився в загонах тих, хто вже втік

Ворона не каже, але вже знає, що я вже знаю

Як вона це бачить, коли поступається, коли вірить

Похмура ворона сидить через край

Ока не бачити, боятися не мати

Ще одна ніч, щоб горіти на його передсмертному стогоні

Але я повернуся, збрежи ще раз, будь ласка...