Pioggia di novembre - Vinicio Capossela

E se, e ma

Mi pare sarà

Eppure non piove e nuvole

Non ne vedo di qua

È una striscia di cielo

Non diversa da prima

Solo freddo d’autunno

E bianco color di farina

Guardo sopra al sesto piano

Una goccia e poi l’altra si spiaccica in faccia

Fa un rumore di sveglia

Che tintinna sul ferro

Di una gronda lontana

E viene la pioggia a lavare

Le macchine in fila

Gli allarmi strillare

E bagna le aiuole spellate

Le multe stracciate

Il cielo dei bar

Sulla strada di pietra segnata

Come panforte di tagli e binari

Piove sulle varesine e gira gira

La giostra senza fine

Cade sopra i tram che passano lenti

Di ferro e di legno pazienti

Con un occhio solo

Buoni da guardare

Dinosauri in fila ad asciugare

Piove sui pensieri dietro ai fanali

Delle tangenziali

E bagna nei cortili i gerani

Le nere ringhiere

Le lingue straniere

I viados di Gioia

La casba di Buenos Aires

Le edicole accese

Le borse e le spese

Piove sulle campane

Delle pievi romane

Sulle grazie sui ceri

Sui voti e sui desideri

Cade sopra i piedi dei bambini

Che ci sono ma non li vedi

Sugli ortomercati

Dentro i fabbricati

Sopra le collette di spicci e sigarette

Su uomini e su cani

E piove sulle urla dei villani

Sul cimitero monumentale

Sugli attacchini sugli spazzini

Sulle chiese dei filippini

Sui tavolini dei baracchini

Sui gatti tristi dentro i cortili

Sulle collane degli abusivi

Sul padiglione degli infettivi

Sopra i germani dentro i navigli

Sui treni caldi dei pendolari

Sopra i silenzi dei tassinari

Sulle africane per mezzo ai viali

Sopra i parenti negli ospedali

E piove stasera anche sul chiuso della galera

E venga la pioggia a Novembre

A lavarmi i pensieri dal fango e dal mal

Що якщо і але

Я думаю, що буде

Та все ж не дощ і хмари

Я не бачу жодного звідси

Це смуга неба

Не відрізняється від попереднього

Тільки восени холодно

І борошно білого кольору

Я дивлюся на шостий поверх

Одна крапля, а потім друга бризкає в обличчя

Звучить будильник

Це дзвонить на залізі

З далекого карниза

І дощ приходить вмиватися

Машини вишикувалися

Сигналізатори кричать

І змочіть обдерті клумби

Вигодні штрафи

Небо барів

По розміченій кам'яній дорозі

Як панфорте з розрізів і рейок

На Варезе йде дощ і обертається

Нескінченна карусель

Він падає на повільно проїжджаючі трамваї

Залізних і дерев'яних пацієнтів

Тільки з одним оком

Приємно дивитися

Динозаври вишикувалися сушитися

На думки за фарами йде дощ

З кільцевих доріг

І купають герань у дворах

Чорні перила

Іноземні мови

Віадос радості

Касба Буенос-Айреса

Газетні кіоски засвітилися

Сумки та витрати

На дзвони йде дощ

З римських парафіяльних церков

Про ласки на свічках

Про клятви та побажання

Він падає на ноги дітей

Які є, але ви їх не бачите

На овочевих ринках

Всередині будівель

Над колекціями розмінних і сигарет

На чоловіків і собак

А на крики односельців дощить

На монументальному кладовищі

На навісках на смітниках

Про філіппінські церкви

На столах ларьків

Про сумних котів у дворах

На намиста сквотерів

На інфекційному павільйоні

Над німцями всередині каналів

У гарячих приміських поїздах

Над тишею таксінарі

На африканців через проспекти

Вище родичі в лікарнях

І сьогодні вночі навіть у закритій в’язниці йде дощ

І прийде дощ у листопаді

Щоб змити мої думки від бруду й болю