Tanco del murazzo - Vinicio Capossela

Si sveglia male, urla in cucina

Fitte alla testa, memoria in rovina

Parenti in casa, cinque di sera

Tempo scaduto, si alza come c'è venuto

Nervi asciugati, metallo in bocca

Mette il giaccone, è già nell’angolo di sotto

Al bar bigliardi, raduno del grifone

Colosso anfibi, tatuaggi di pitone

Sussurrano di come nella notte prima

Gli altri son scesi come cani da rapina

Slegati in squadra a testa china toro toro

Hanno spazzato dei rifiuti la banchina

Nel gelo di case e caserme s’incammina

L’aria è strana alza lo sguardo

E sente in alto un grido di poiane

Il freddo lo trapassa addosso

Smazza un grammo, allunga il passo

Il tipo aspetta dietro il ponte senza fretta

Il fiume è giallo, lento fango d’Orinoco

Scorre tra i fuochi, gli spacci, i mangiafuoco

Scende il murazzo, c'è una macchina bruciata

Kebab arrosto e folla a grappoli in parata

Le ragazze aspettano di uscire fuori per ballare

E intanto provano le scarpe nuove e ridono da sole

Dentro casa, lei lo guarda e resta lì senza parlare

Fuori tutto accade anche senza di noi

Nel grotto spingono e si bercian Patuan

L’anfe che sale, caldo a fiotti, nervi tesi

Envisia serve al banco acqua minerale

Ondeggiano sulle ginocchia tutti uguale

Guarda lo specchio e vede in fondo

Che per occhi adesso ci ha due buchi neri

E nel riflesso dell’abisso vede il pozzo che era un tempo anima sua

Batte una sigaretta arrolla una cartina

Mentre da dietro Chiurlo il rosso s’avvicina

Sembra l’errore di una spinta alza la voce

È un attimo poi il tempo scorre più veloce

Big Jim lo centra con l’anfibio nel torace

Rosso di sangue cade a terra braccia a croce

Lo scalcia in faccia quando è steso già caduto

Gli arabi scappano nel mucchio chiede aiuto

Parte per sbaglio il colpo e fa, come un rumore di petardo

Nel festino s’alza lento il volo del grande tacchino

Chiude gli occhi e s’avvicina, sempre più vicina

L’ombra lo copre sull’asfalto senza fiato

Він погано прокидається, кричить на кухні

Муки в голові, пам'ять у руїнах

Родичі в хаті, п’ята вечора

Час минув, він встає, як і прийшов

Нерви пересохли, метал у роті

Одягніть куртку, вона вже в кутку внизу

У більярдному барі збір грифона

Колоси амфібії, татуювання пітона

Вони шепочуться про те, як напередодні ввечері

Інші звалилися, як собаки-розбійники

Розв'язати в команді з похилою головою бика бика

Замітали пристань сміттям

У холоді хат і бараків він вирушає

Повітря дивне, подивіться вгору

А вгорі чує крик канюків

Крізь нього проходить холод

Розмахуйте грам, подовжте крок

Хлопець не поспішаючи чекає за мостом

Річка жовта, повільна мул Оріноко

Вона тече серед вогнищ, крамниць, жерців вогню

Стіна падає, стоїть згоріла машина

Смажені шашлики і натовпи на параді

Дівчата чекають, щоб вийти на вулицю танцювати

А тим часом вони приміряють нові черевики і самі собі сміються

У будинку вона дивиться на нього і стоїть, не розмовляючи

Зовні все відбувається навіть без нас

У гроті штовхають і берціан Патуан

Підйом анфе, гарячий у потоках, напружені нерви

У прилавку Envisia подають мінеральну воду

Вони всі однаково гойдаються на колінах

Подивіться на дзеркало і подивіться на дно

У якому тепер є дві чорні діри для очей

І в відображенні безодні він бачить криницю, що колись була його душею

Він б'є сигарету, згортає карту

Поки з-за Чюрло підходить червоний

Здається помилкою підвищити голос

Це мить, тоді час плине швидше

Великий Джим б'є його амфібією в груди

Червоні від крові падають на землю зброї хрестом

Він б'є його ногою в обличчя, коли той лежить уже впав

Араби втікають в купу просять допомоги

Удар починається помилково і видає, як петарда

Під час застілля політ великого індика повільно піднімається вгору

Він заплющує очі й наближається все ближче

Задиханою тінь накриває його на асфальті