Camera a Sud - Vinicio Capossela

Rubami l’amore e rubami

Il pensiero di dovermi alzare

E ruba anche l’ombra di fico che copre

Il cicalar della comare

Che vedo bianco di calce e pale

Pigramente virare

E ho in bocca rena di sogno

Nella rete del sonno meridiano

Che come rena

Mi fugge di mano

Che sudati è meglio

E il morso è più maturo

E la fame è più fame

E la morte è più morte

Sale e perle sulla fronte

Languida sete avara

Bellezza che succhi la volontà

Dal cielo della bocca

Bocca bacio di pesca che mangi il silenzio

Del mio cuore

Sud

Fuga dell’anima tornare a sud

Di me

Come si torna sempre all’amor

Vivere accesi dall’afa di Luglio

Appesi al mio viaggiar

Camminando non c'è strada per andare

Che non sia di camminar

Mescimi il vino più forte più nero

Talamo d’affanno

Occhio del mistero

Olio di giara, grilli, torre saracena

Nell’incendio della sera

E uscire di lampare

Lentamente nel mare

Bussare alle persiane di visioni

E di passi di anziani

Sud

Fuga dell’anima tornare a sud

Di me

Come si torna sempre all’amor

Vivere accesi dall’afa di Luglio

Appesi al mio viaggiar

Camminando non c'è strada per andare

Che non sia di camminar

Rubami la luna e levagli

La smorfia triste quando è piena

E ruba anche la vergine azzurra

Che ci spia vestirci stanchi per uscire

Fresca camicia di seta in attesa

Croccante e stirata

Per lo struscio e un’orzata

Nel corso affollato in processione

La banda attacca il suo marciar

Così va la vita

Вкради мою любов і вкради мене

Думка про те, що треба вставати

І він також краде фігову тінь, яку покриває

Цикаляр дружини

Я бачу побілку і блідість

Ледяно вертатися

А в мене в роті пісок мрії

У меридіанної мережі сну

Який пісок

Це вислизає з моєї руки

Спітніти краще

І прикус більш зрілий

А голод голодніший

А смерть більше смерті

Сіль і перли на лобі

Мляка скупа спрага

Краса, яка смокче волю

З неба уст

Поцілунок вуста персика, що їсть тишу

мого серця

Південь

Втеча душі повернення на південь

Мене

Як це завжди повертається до кохання

Живучи від липневої спеки

Висіти на моїй подорожі

Пішки нема дороги

Нехай це не буде ходити

Змішайте мені найміцніше найчорніше вино

Таламус задишки

Око таємниці

Глек з олією, цвіркуни, сарацинська вежа

Увечері вогонь

І виходьте з флешування

Повільно в море

Стукання в штори видінь

І сходинки людей похилого віку

Південь

Втеча душі повернення на південь

Мене

Як це завжди повертається до кохання

Живучи від липневої спеки

Висіти на моїй подорожі

Пішки нема дороги

Нехай це не буде ходити

Вкради мій місяць і забери його

Сумна гримаса, коли ситий

І він також краде блакитну діву

Що підглядає, як ми одягаємось, втомилися виходити

Свіжа шовкова сорочка чекає

Хрусткий і розтягнутий

Для натирання і ячменю

Переповнений у процесію

Банда атакує його марш

Так проходить життя