Костры - Виконт

Видишь, как вдали горит закат,

Отдаляясь от земли чужой.

Дивный свет плавит взгляд

И дурманит, словно боль.

Бьёт набат, лают псы,

И разносит эхо вороньё -

За чертой костры

И ленты дорог

Никогда не знать, что будит кровь,

Предрекал мне небосвод

Душный мир - мой покров,

Но я дрался, курс вперёд.

И закат рвёт узлы

На которых держит мир чужой

Я зажёг костры

Я иду домой.

Дороги открыты -

Край героев новых и богов ждёт.

Страхом забытым

Прах и пламя на пути моём.

Прочь!

Эй, духи стен,

Расскажите, кто я?

И что в замен

Даст сей мир изгою.

Пламенем объяты кисти рук

И пылает жаром мозг

Здесь закат, свет вокруг

Боль проходит плоть насквозь.

Отыскав все мосты,

Я сгораю и рождаюсь вновь.

Пусть горят костры!

Пусть пылает кровь!

Я здесь всего лишь гость

Ярость и боль - мой флаг

Я примеряю злость

В этих вселенных, как щепку, меня кидает во мрак

Край героев новых и богов ждёт.

Страхом забытым

Прах и пламя на пути моём.

Прочь!

Эй, духи стен,

Расскажите, кто я?

И что в замен

Даст сей мир изгою.

Край героев новых и богов ждёт.

Страхом забытым

Прах и пламя на пути моём.

Эй, духи стен,

Расскажите, кто я?

И что в замен

Даст сей мир изгою.

Край героев новых ждёт!

Пусть закат с собой возьмёт!

Бачиш, як далеко горить захід сонця,

Віддаляючись від чужої землі.

Дивне світло плавить погляд

І дурманить, мов біль.

Б'є сполох, гавкають пси,

І розносить луна вороння -

За межею багаття

І стрічки доріг

Ніколи не знати, що будить кров,

Пророкував мені небозвід

Душний світ - мій покрив,

Але я бився, курс уперед.

І захід сонця рве вузли

На яких тримає світ чужий

Я запалив багаття

Я йду додому.

Дороги відкриті

Край героїв нових та богів чекає.

Страхом забутим

Прах і полум'я на моєму шляху.

Геть!

Гей, духи стін,

Розкажіть, хто я?

І що натомість

Дасть цей світ ізгою.

Полум'ям обійняно кисті рук

І палає жаром мозок

Тут захід сонця, світло навколо

Біль проходить тіло наскрізь.

Знайшовши всі мости,

Я згоряю і народжуюсь знову.

Нехай горять багаття!

Нехай палає кров!

Я тут лише гість

Лють і біль - мій прапор

Я приміряю злість

У цих всесвітах, як тріску, мене кидає у мороку

Край героїв нових та богів чекає.

Страхом забутим

Прах і полум'я на моєму шляху.

Геть!

Гей, духи стін,

Розкажіть, хто я?

І що натомість

Дасть цей світ ізгою.

Край героїв нових та богів чекає.

Страхом забутим

Прах і полум'я на моєму шляху.

Гей, духи стін,

Розкажіть, хто я?

І що натомість

Дасть цей світ ізгою.

Край героїв на нових чекає!

Нехай захід із собою візьме!