Гордый король - Виконт

Скажи, скажи мне рыцарь

Свою судьбу узнать ли хочешь ты?

Скажи, скажи мне рыцарь

Старухе ведомы пути

Я вижу, вижу рыцарь

Падёт к твоим ногам весь мир!

Но только небо, рыцарь, с тобой пошутит- жди...

Ты гордый король,

Твоё реет знамя

На подступах к небу вбивают сваи

Расчёт несложный все земли с нами.

Только небо смеётся, манит.

Король не спит, забыт покой

И отступится нету силы

И небес простор, закрытый форт как вызов для тебя

Рассудок - бес кричит постой!

Другие краски в той картине

Но недоступность

Словно мор съедает короля.

Я не хочу чтоб надо мною было небо

Я на земле безумный гений

И за собою видеть реки крови

Нет, я не хочу!

Я не хочу видеть закаты и рассветы

К ним бы лететь быстрее ветра

Я всем наложенным запретам крикну- нет!

Вся власть в руках-покорная стая

И стар и мал тебя стенают

Добро и зло- твои до края

И камня славы, сверкают грани

Но меркнет свет и вкус не тот

И камня блеск покроет пеплом

Небесный непокорный свод пускает только птиц

Короткий сон убил восход

и в душу зло заносит ветром

А небеса который год не признают границ!

Я не хочу чтоб на до мною было небо

Я на земле безумный гений

И за собою видеть реки крови

Нет, я не хочу

Я не хочу видеть закаты и рассветы

К ним бы лететь быстрее ветра

Я всем наложенным запретам крикну- нет!

Скажи, скажи мне рыцарь

Свою судьбу знать ли хочешь ты?

Скажи, скажи мне рыцарь

Старухе ведомы пути

Я вижу, вижу рыцарь

Падёт к твоим ногам весь мир!

Но только небо, рыцарь с тобой пошутит- жди...

Ты гордый король,

Твоё реет знамя

На подступах к небу вбивают сваи

Расчёт несложный все земли с нами

Только небо смеётся, манит...

Я не хочу

Я не хочу чтоб на до мною было небо

Я на земле безумный гений

И за собою видеть реки крови

Нет, я не хочу

Я не хочу видеть закаты и рассветы

К ним бы лететь быстрее ветра

Я всем наложенным запретам крикну...

Крикну- нет!

Скажи, скажи мені лицар

Свою долю дізнатись хочеш ти?

Скажи, скажи мені лицар

Старій відомі шляхи

Я бачу, бачу лицар

Паде до твоїх ніг увесь світ!

Але тільки небо, лицарю, з тобою пожартує-жди...

Ти гордий король,

Твоє майорить прапор

На підступах до неба вбивають палі

Розрахунок нескладний всі землі з нами.

Тільки небо сміється, манить.

Король не спить, забутий спокій

І відступиться немає сили

І небес простір, закритий форт як виклик для тебе

Розум - біс кричить постій!

Інші фарби у тій картині

Але недоступність

Мов мор з'їдає короля.

Я не хочу щоб наді мною було небо

Я на землі божевільний геній

І за собою бачити річки крові

Ні я не хочу!

Я не хочу бачити заходи сонця і світанку

До них би летіти швидше за вітер

Я всім накладеним заборонам крикну- ні!

Вся влада в руках-покірна зграя

І старий і малий тебе стогнать

Добро й лиходії до краю

І каменя слави, виблискують грані

Але тьмяніє світло і смак не той

І каменя блиск покриє попелом

Небесне непокірне склепіння пускає тільки птахів

Короткий сон убив схід сонця

і в душу зло заносить вітром

А небеса котрий рік не визнають кордонів!

Я не хочу, щоб на до мною було небо

Я на землі божевільний геній

І за собою бачити річки крові

Ні я не хочу

Я не хочу бачити заходи сонця і світанку

До них би летіти швидше за вітер

Я всім накладеним заборонам крикну- ні!

Скажи, скажи мені лицар

Чи ти хочеш знати свою долю?

Скажи, скажи мені лицар

Старій відомі шляхи

Я бачу, бачу лицар

Паде до твоїх ніг увесь світ!

Але тільки небо, лицар з тобою пожартує-жди...

Ти гордий король,

Твоє майорить прапор

На підступах до неба вбивають палі

Розрахунок нескладний всі землі з нами

Тільки небо сміється, манить...

Я не хочу

Я не хочу, щоб на до мною було небо

Я на землі божевільний геній

І за собою бачити річки крові

Ні я не хочу

Я не хочу бачити заходи сонця і світанку

До них би летіти швидше за вітер

Я всім накладеним заборонам крикну...

Крикну-ні!