La Muerte Del Mundo Cae Sobre Mi Vida - Victor Heredia

Tengo miedo.

La tarde es gris y la tristeza

el cielo se abre como una boca de muerto.

Tiene mi corazón un llanto de princesa

olvidada en el fondo de un palacio desierto.

Tengo miedo.

Y me siento tan cansado y pequeño

que reflejo la tarde sin meditar en ella.

(En mi cabeza enferma no ha de caber un sueño

así como en el cielo no ha caído una estrella)

Y por la vastedad del vacío van ciegas

las nubes de la tarde como barcas perdidas.

Y la muerte del mundo cae sobre mi vida.

cae sobre mi vida.

cae sobre mi vida.

Y la muerte del mundo cae sobre mi vida.

cae sobre mi vida.

cae sobre mi vida.

Я боюсь.

Полдень сірий і сумний

небо відкривається, як уста мертвого.

У моєму серці кричить принцеса

забутий на дні безлюдного палацу.

Я боюсь.

І я відчуваю себе таким втомленим і маленьким

які відображають день, не медитуючи на нього.

(У моїй хворій голові сон не повинен міститися

як зірка на небі не впала)

І крізь простори порожнечі вони сліпнуть

вдень хмари, як загублені човни.

І смерть світу лягає на моє життя.

падає на моє життя

падає на моє життя

І смерть світу лягає на моє життя.

падає на моє життя

падає на моє життя