La Colina de la Vida - Leon Gieco, Victor Heredia

Casi casi nada me resulta pasajero

Todo prende de mis sueños

Y se acopla en mi espalda

Y así subo muy tranquilo la colina

De la vida

Nunca me creo en la cima o en la gloria

Eso es un gran fantasma

Creado por generaciones pasadas

Atascado en el camino de la vida

La realidad duerme sola en un entierro

Y camina triste por el sueño del más bueno

La realidad baila sola en la mentira

Y en un bolsillo tiene amor y alegrías

Un dios de fantasías

La guerra y la poesía

Tengo de todo para ver y creer

Para obviar o no creer

Y muchas veces me encuentro solitario

Llorando en el umbral de la vida

Busco hacer pie en un mundo al revés

Busco algún buen amigo

Para que no me atrape algún día

Temiendo hallarla muerta

A la vida

La realidad duerme sola en un entierro

Y camina triste por el sueño del más bueno

La realidad baila sola en la mentira

Y en un bolsillo tiene amor y alegrías

Un dios de fantasías

La guerra y la poesía

Майже ніщо не є тимчасовим

Все йде від моїх мрій

І він прилягає до моєї спини

І тому я дуже спокійно піднімаюся на гору

З життя

Я ніколи не вірю ні в вершину, ні в славу

це великий привид

Створені минулими поколіннями

Застряг на життєвій дорозі

Реальність спить одна на похороні

І ходить сумно по мрії про найкраще

Реальність самотньо танцює в брехні

А в кишені у нього любов і щастя

бог фантазій

війни і поезії

У мене є все, що можна побачити і повірити

Ігнорувати чи не вірити

І багато разів я відчуваю себе самотнім

Плаче на порозі життя

Я прагну зробити ногою у світі догори ногами

Шукаю хорошого друга

Щоб це мене одного дня не застало

Боячись знайти її мертвою

До життя

Реальність спить одна на похороні

І ходить сумно по мрії про найкраще

Реальність самотньо танцює в брехні

А в кишені у нього любов і щастя

бог фантазій

війни і поезії