Мост - Вельвет

За ливнем сильным босиком по траве

Так осторожно дождь стучит в голове.

Мелькают лица, показавшись едва

Почти как раньше.

Снова туда.

Не слышно улиц, только тихо часы.

Пусть догорят скорей, закончатся сны.

Ступени вверх бегут и время назад

Вдоль лестниц старых по ночам наугад.

Припев.

На старый мост идти назад,

Падать вниз, закрыв глаза.

Другие тени догонять.

Идти туда, идти опять.

Знакомым ветром все слова по углам.

Остынет свет, ломая тень пополам.

Снова дождь и снова медленней шаг —

Почти как раньше, только что-то не так.

За зливом сильним босоніж по траві

Так обережно дощ стукає в голові.

Миготять обличчя, здавшись ледве

Майже як раніше.

Знову туди.

Не чути вулиць, тільки тихо годинник.

Нехай догорять швидше, закінчаться сни.

Щаблі вгору біжать і час тому

Вздовж сходів старих по ночах навмання.

Приспів.

На старий міст йти назад,

Падати вниз, заплющивши очі.

Інші тіні наздоганяти.

Іти туди, іти знову.

Знайомим вітром усі слова по кутах.

Охолоне світло, ламаючи тінь навпіл.

Знову дощ і знову повільний крок

Майже як раніше, тільки щось не так.