Капитан арктика - Вельвет

Нет проигранных битв, нет нарушенных клятв,

Он уверенно мчит за собою свой верный отряд.

Пусть теряется след где-то ниже ноля —

Бренны все острова к юго-западу от корабля.

С ним так много надежд… Среди прочих вершин,

Он надежен как холод, как пламя он несокрушим,

Он идет напрямик — Воин сумрачных льдов

Из обветренных памятью вечно-седых городов.

Припев:

Если б можно бы взять обернуть время вспять —

Вот это романтика!

Чудеса навигации!

Но маяк не горит, тишина!

Говорит Капитан Арктика.

Капитан Арктика.

Да, все мысли полны кровоточащих ран —

Каждый сам, как умеет проходит свой меридиан.

О, так сладко мечтать о других полюсах…

Ослепленная светом, я гасну в его парусах.

И послушен штурвал, и не дрогнет рука

Сто ветров завернуть в драгоценные эти шелка.

Так высок горизонт меж плакучих орбит

Там, где новых паломников ждет Семисолнечный Скит.

Припев:

Если б можно бы взять обернуть время вспять —

Вот это романтика!

Чудеса навигации!

Но маяк не горит, тишина!

Говорит Капитан Арктика.

Капитан Арктика.

Соло.

С ним так много надежд и отчаянных стуж —

Он один покровитель ста тысяч потерянных душ.

Он идет напрямик к бесконечным слезам,

Удивленные мачты вздымая к скупым небесам.

Припев:

Если б можно бы взять обернуть время вспять —

Вот это романтика!

Чудеса навигации!

Но маяк не горит, тишина!

Говорит Капитан Арктика.

Капитан Арктика.

Аккорды к песне

Нет проигранных битв,

Нет нарушенных клятв,

Он уверенно мчит за собою свой верный отряд.

Пусть теряется след

Где-то ниже ноля —

Бренны все острова к юго-западу от корабля.

С ним так много надежд… Среди прочих вершин,

Он надежен как холод, как пламя он несокрушим,

Он идет напрямик — Воин сумрачных льдов

Из обветренных памятью вечно-седых городов.

Если б можно бы взять

Обернуть время вспять —

Вот это романтика!

Чудеса навигации!

Но маяк не горит,

тишина!

Говорит Капитан Арктика.

Капитан Арктика.

Да, все мысли полны

Кровоточащих ран —

Каждый сам, как умеет проходит свой меридиан.

О, так сладко мечтать

О других полюсах…

Ослепленная светом, я гасну в его парусах.

И послушен штурвал,

И не дрогнет рука

Сто ветров завернуть в драгоценные эти шелка.

Так высок горизонт меж плакучих орбит

Там, где новых паломников ждет Семисолнечный Скит.

С ним так много надежд и отчаянных стуж —

Он один покровитель ста тысяч потерянных душ.

Он идет напрямик к бесконечным слезам,

Удивленные мачты вздымая к скупым небесам.

Немає програних битв, немає порушених клятв,

Він впевнено мчить за собою свій вірний загін.

Нехай втрачається слід десь нижче за нуль —

Бренни всі острови на південний захід від корабля.

З ним так багато надій... Серед інших вершин,

Він надійний як холод, як полум'я він незламний,

Він іде навпростець — Воїн похмурих льодів

З обвітрених пам'яттю вічно-сивих міст.

Приспів:

Якщо б можна взяти обернути час назад

Оце романтика!

Чудеса навігації!

Але маяк не горить, тиша!

Говорить Капітан Арктика.

Капітан Арктика.

Так, усі думки сповнені кровоточивих ран —

Кожен сам, як уміє, проходить свій меридіан.

О, так солодко мріяти про інші полюси…

Осліплена світлом, я гасну в його вітрилах.

І слухняний штурвал, і не здригнеться рука

Сто вітрів загорнути в дорогоцінні ці шовки.

Так високий горизонт між плакучих орбіт.

Там, де на нових паломників чекає Семисонячний Скит.

Приспів:

Якщо б можна взяти обернути час назад

Оце романтика!

Чудеса навігації!

Але маяк не горить, тиша!

Говорить Капітан Арктика.

Капітан Арктика.

Соло.

З ним так багато надій і відчайдушних стуж —

Він один покровитель ста тисяч втрачених душ.

Він іде прямо до нескінченних сліз,

Здивовані щогли підіймаючи до скупих небес.

Приспів:

Якщо б можна взяти обернути час назад

Оце романтика!

Чудеса навігації!

Але маяк не горить, тиша!

Говорить Капітан Арктика.

Капітан Арктика.

Акорди до пісні

Немає програних битв,

Немає порушених клятв,

Він впевнено мчить за собою свій вірний загін.

Нехай губиться слід

Десь нижче за нуль —

Бренни всі острови на південний захід від корабля.

З ним так багато надій... Серед інших вершин,

Він надійний як холод, як полум'я він незламний,

Він іде навпростець — Воїн похмурих льодів

З обвітрених пам'яттю вічно-сивих міст.

Якщо можна можна взяти

Обернути час назад

Оце романтика!

Чудеса навігації!

Але маяк не горить,

тиша!

Говорить Капітан Арктика.

Капітан Арктика.

Так, всі думки повні

Кровоточивих ран —

Кожен сам, як уміє, проходить свій меридіан.

О, так солодко мріяти

Про інші полюси…

Осліплена світлом, я гасну в його вітрилах.

І слухняний штурвал,

І не здригнеться рука

Сто вітрів загорнути в дорогоцінні ці шовки.

Так високий горизонт між плакучих орбіт.

Там, де на нових паломників чекає Семисонячний Скит.

З ним так багато надій і відчайдушних стуж —

Він один покровитель ста тисяч втрачених душ.

Він іде прямо до нескінченних сліз,

Здивовані щогли підіймаючи до скупих небес.