...Menschen...Gott...Maschinen... - VANITAS

Ich spreche wirklich nur ganz selten, aber dennoch zu dir

Du kannst mir das nicht übel nehmen, niemals antwortest du mir

Doch in dunklen Stunden, leidvollen Tagen, versuche ich’s dann schon

Denn obwohl wir uns noch nie begegnet, bin ich dein geliebter Sohn

Ich sprech' zu dir, wenn ich dich brauchen kann

Meistens sind mir deine Regeln, die Gebote schlicht egal

I’m Großteil meiner schlechten Taten, seh' ich keinen Sündenfall

Doch manchmal, dann wenn ich dich brauche, melde ich mich schon

Du erkennst mich ohnehin gleich wieder, ich bin dein verlor’ner Sohn

Ich sprech' zu dir, wenn ich dich brauchen kann

… und schon hilfst du mir

Du bist der, der mir vergibt

Ich hab mich in eine Frau verliebt

Als sie mich sah, kam es zum Streit

Ich hab sie dann von hier befreit

Endlich hat sie mich angelacht

Da hab ich dann an dich gedacht

Du machst mich bestimmt nicht schlecht

Solange ich bete, hab ich Recht?

Mein Mensch, mein Gott, mein Sinn, mein Gott

Mensch und Gott, vergib mein Gott

Menschen und Gott, Maschinen und Gott

Menschengott, Maschinengott

Я справді дуже рідко розмовляю, але все ж з тобою

Ти не можеш мене звинувачувати, ти ніколи не відповідаєш мені

Але в темні години, сумні дні я намагаюся

Бо хоча ми ніколи не зустрічалися, я твій улюблений син

Я поговорю з тобою, коли ти мені знадобишся

Найчастіше мені байдуже твої правила, заповіді

У більшості своїх поганих вчинків я не бачу падіння з благодаті

Але іноді, коли ти мені потрібна, я зв’яжуся

Все одно ти мене одразу впізнаєш, я твій блудний син

Я поговорю з тобою, коли ти мені знадобишся

... і ти мені допомагаєш

Ти той, хто мені прощає

Я закохався в жінку

Коли вона побачила мене, виникла сварка

Тоді я звільнив її звідси

Нарешті вона засміялася з мене

Тоді я подумав про тебе

Ти, звичайно, мене не принижуєш

Поки я молюся, я правий?

Моя людина, мій бог, мій розум, мій бог

Людино і Боже, прости мій Боже

Люди і Бог, Машини і Бог

Бог людей, бог машин