Respirar de tí - Vanesa Martín

Apareces de repente en mi vida

desordenando sueños,

tirando expectativas

y no me queda más remedio

que rendirme.

Y poco a poco me acomodo,

me lo haces todo fácil,

sonríes y te quedas,

echas de un soplo

todos mis fantasmas.

Pongo en calma

este cuerpo impaciente,

que te demanda ganas

y recurro a mis manos

para saciarme de esta lluvia

que provocas,

sin ti la sed me agota.

Cruzas la barrera

de este inquieto corazón,

no queda nada más

en esta habitación

que respirar de ti

y de lo libre que ahora soy.

Rompes el silencio

con el roce de tu piel.

Si no enciendes la luz,

yo me cegaré.

Hoy necesito encontrarme

en tus esquinas,

detenerme en ti

un momento.

Un momento.

Que no importe si vamos deprisa,

que no te asuste el ruido

cuando no mire nadie.

Y si tú vas, yo a ti te sigo.

Cruzas la barrera

de este inquieto corazón,

no queda nada más

en esta habitación

que respirar de ti

y de lo libre que ahora soy.

Rompes el silencio

con el roce de tu piel.

Si no enciendes la luz,

yo me cegaré.

Hoy necesito encontrarme

en tus esquinas,

detenerme en ti.

Cruzas la barrera

de este inquieto corazón,

no queda nada más

en esta habitación

que respirar de ti

y de lo libre que ahora soy.

Rompes el silencio

con el roce de tu piel.

Si no enciendes la luz,

yo me cegaré.

Hoy necesito encontrarme

en tus esquinas,

detenerme en ti

un momento.

Un momento.

Rompes el silencio

con el roce de tu piel.

Ти раптом з'явилася в моєму житті

псує мрії,

відкидаючи очікування

і в мене немає вибору

ніж здаватися

І потроху я влаштовуюсь,

ти полегшуєш мені все,

ти посміхнись і залишишся,

ти дуєш

всі мої привиди

я заспокоююсь

це нетерпляче тіло,

Що ти хочеш?

і я вдаюся до рук

щоб позбутися цього дощу

Що ти провокуєш?

без тебе спрага мене виснажує.

ви перетинаєте бар'єр

цього неспокійного серця,

більше нічого не залишилося

в цій кімнаті

дихати від тебе

і який я зараз вільний.

ти порушуєш тишу

дотиком до вашої шкіри.

Якщо ти не вмикаєш світло,

Я осліплю себе.

Сьогодні мені треба зустрітися

у твоїх кутках,

зупинитись на тобі

хвилинку.

Хвилинку.

Неважливо, чи ми їдемо швидко,

не лякайтеся шуму

коли ніхто не дивиться.

І якщо ти підеш, я піду за тобою.

ви перетинаєте бар'єр

цього неспокійного серця,

більше нічого не залишилося

в цій кімнаті

дихати від тебе

і який я зараз вільний.

ти порушуєш тишу

дотиком до вашої шкіри.

Якщо ти не вмикаєш світло,

Я осліплю себе.

Сьогодні мені треба зустрітися

у твоїх кутках,

зупинитись на тобі

ви перетинаєте бар'єр

цього неспокійного серця,

більше нічого не залишилося

в цій кімнаті

дихати від тебе

і який я зараз вільний.

ти порушуєш тишу

дотиком до вашої шкіри.

Якщо ти не вмикаєш світло,

Я осліплю себе.

Сьогодні мені треба зустрітися

у твоїх кутках,

зупинитись на тобі

хвилинку.

Хвилинку.

ти порушуєш тишу

дотиком до вашої шкіри.