La piel - Vanesa Martín

No sé por qué me siento aquí, ya ves

En el banquillo de los acusados

Mi crimen fue reconocer no querer ser

Aquello que me dibujabas

Y me machacas con ideas absurdas

Y te obsesionas con que no te supe ver

Que no me deje

Que no te deje

Por una vez aprendí que no pintabas nada aquí en mi vida

Y me escapé dejando atrás nostalgias y mentiras

Salté salté, a un vacio donde sigo estando en pie

Salté, dándome cuenta.

No más candados cuestión de piel

Pasaron años y aun ahora contaminas

Con el rencor de quien no lo supo entender

Me da pereza tomarme un café contigo

¡Joder!

después de ti mil veces yo me enamoré

Por una vez aprendí que no pintabas nada aquí en mi vida

Y me escapé dejando atrás nostalgias y mentiras

Salté salté, a un vacio donde sigo estando en pie

Salté, dándome cuenta.

No más candados

Por una vez aprendí que no pintabas nada aquí en mi vida

Y me escapé dejando atrás nostalgias y mentiras

Salté, salté, aun vacio donde sigo estando en pie

Salté, dándome cuenta.

No más candados que esto es la piel

Y así es la piel

Я не знаю, чому я тут сиджу, розумієте

На лаві підсудних

Мій злочин полягав у тому, що я не хотів бути таким

що ти мені намалював

І ти задавлюєш мене абсурдними ідеями

І ти стаєш одержима тим, що я не знав, як тебе побачити

не залишай мене

що я тебе не покину

На раз я дізнався, що ти нічого тут не малював у моєму житті

І я втік, залишивши позаду ностальгію та брехню

Я стрибнув, я стрибнув, у порожнечу, де я все ще стою

Я підскочив, усвідомивши це.

Більше немає проблеми зі шкірою замків

Пройшли роки, і навіть зараз ви забруднюєте

Зі злобою тих, хто не вмів зрозуміти

Мені лінь випити з тобою кави

блядь!

після тебе тисячу разів я закохався

На раз я дізнався, що ти нічого тут не малював у моєму житті

І я втік, залишивши позаду ностальгію та брехню

Я стрибнув, я стрибнув, у порожнечу, де я все ще стою

Я підскочив, усвідомивши це.

більше немає замків

На раз я дізнався, що ти нічого тут не малював у моєму житті

І я втік, залишивши позаду ностальгію та брехню

Я стрибнув, я стрибнув, ще порожньо, де я ще стою

Я підскочив, усвідомивши це.

Немає більше замків, ніж це шкіра

І шкіра теж