Arráncame (Acústica) - Vanesa Martín

Lo que empecé a vivir en primavera

Me di cuenta de lo que era

Ayer mientras me despedía

Cerré los ojos y al tragar saliva

Aquel hombre se me iba

Como espuma de cerveza

Y pasan, los coches pasan, con sus historias

La vida queda en las casas y en la memoria

La libertad que yo probé contigo

No hay vergüenza te lo digo, era lo que más me frenaba

Por miedo a no saber corresponderte

Hoy yo vuelvo a ser valiente, como afrontas lo que pasa

Arráncame, la piel a tiras, porque sé

Pasaste por mi lado y no te supe, no te supe ver

Arráncame, y enrrédate conmigo, y rómpeme el vestido

Cansemos hasta a los amaneceres

Me desperté con el sol en la cara

Y las arrugas de mi cama eran las que más me pedían

Entre revistas y algún que otro diario

Retrasé mi calendario para ver si así volvías

Arráncame, la piel a tiras porque sé

Pasaste por mi lado y no te supe, no te supe ver

Arráncame y enrrédate conmigo, y rómpeme el vestido

Cansemos hasta a los amaneceres

Чим я почав жити навесні

Я зрозумів, що це було

Вчора, коли я прощався

Я заплющив очі й ковтнув

Той чоловік покинув мене

як пивна піна

І проїжджають, проїжджають машини, зі своїми розповідями

Життя залишається в будинках і в пам'яті

Свобода, яку я спробував з тобою

Я вам не соромлюсь, це мене найбільше зупинило

Через страх не знати, як відповісти взаємністю

Сьогодні я знову сміливий, як ти дивишся на те, що відбувається

Зірви мене, шкуру смужками, бо знаю

Ти проходив повз мене, а я тебе не знав, не знав, як тебе бачити

Зірви мене, і заплутайся зі мною, і порвіть мою сукню

Втомимось навіть на світанку

Я прокинувся із сонцем на обличчі

І зморшки мого ліжка були тими, що запитували мене найбільше

Між журналами та якоюсь іншою газетою

Я відклав свій календар, щоб побачити, чи так ви повернетесь

Зірви мене, шкуру на смужки, бо знаю

Ти проходив повз мене, а я тебе не знав, не знав, як тебе бачити

Зірви мене і заплутайся зі мною, і порвіть мою сукню

Втомимось навіть на світанку