Nadie Más Que Tú - Vanesa Martín

Era el mismo miedo que sentí una vez

La misma inquietud pero ahora en otro ser

Era disfrutar cada minuto

De cada detalle de mi juventud

Fue la risa abierta de un atardecer

Unas manos cargadas de timidez

Un impulso lo que me hizo estar aquí

Pedirte callada quédate a dormir

Aquí no importa nadie, nadie más que tu

Perdona si algún día no te lo hice ver

Tu huella deja en mi más que una multitud

Un solplo de pasión que me eriza la piel

Aquí no importa nadie, nadie más que tu

Perdona si algún día no te lo hice ver

Tu huella deja en mi más que una multitud

Un solplo de pasión que me eriza la piel

Aquí no importa nadie, nadie más que tu

Cayeron las hojas del otoño gris

Ya refresca por la tarde aquí en madrid

Caminé descalza por el parque

Y la humedad del suelo me hizo sonreir

Si te viera ahora me querria morir

Ya solo me acuerdo de noche de ti

Me tragué mis lágrimas y dije no

Tu tenías tu vida yo mi razón

Aquí no importa nadie, nadie más que tu

Perdona si algún día no te lo hice ver

Tu huella deja en mi más que una multitud

Un soplo de pasión que me eriza la piel

Aquí no importa nadie, nadie más que tu

Perdona si algún día no te lo hice ver

Tu huella deja en mi más que una multitud

Un soplo de pasión que me eriza la piel

Aquí no importa nadie, nadie más que tu

Perdona si algún día no te lo hice ver

Tu huella deja en mi más que una multitud

Un soplo de pasión que me eriza la piel

Aquí no importa nadie, nadie más que tu

Perdona si algún día no te lo hice ver

Tu huella deja en mi más que una multitud

Un soplo de pasión que me eriza la piel

Це був той самий страх, який я колись відчував

Той самий неспокій, але тепер в іншій істоті

Це була насолода від кожної хвилини

Про кожну деталь моєї молодості

Це був відкритий сміх заходу сонця

Деякі руки, повні сором'язливості

Імпульс, який змусив мене бути тут

Попросіть мовчати, спати

Тут ніхто не має значення, ніхто, крім вас

Мені шкода, якщо одного дня я не змусила вас це побачити

Твій слід залишив у мені більше, ніж натовп

Подих пристрасті, що змушує мою шкіру музити

Тут ніхто не має значення, ніхто, крім вас

Мені шкода, якщо одного дня я не змусила вас це побачити

Твій слід залишив у мені більше, ніж натовп

Подих пристрасті, що змушує мою шкіру музити

Тут ніхто не має значення, ніхто, крім вас

Опало сіре осіннє листя

Тут, у Мадриді, вдень уже похолодає

Я йшов босоніж парком

І вогкість землі викликала у мене посмішку

Якби я побачив тебе зараз, я б хотів померти

Я пам'ятаю лише твою ніч

Я ковтнула сльози і сказала ні

Ти мав своє життя, я моя причина

Тут ніхто не має значення, ніхто, крім вас

Мені шкода, якщо одного дня я не змусила вас це побачити

Твій слід залишив у мені більше, ніж натовп

Подих пристрасті, що змушує мою шкіру музити

Тут ніхто не має значення, ніхто, крім вас

Мені шкода, якщо одного дня я не змусила вас це побачити

Твій слід залишив у мені більше, ніж натовп

Подих пристрасті, що змушує мою шкіру музити

Тут ніхто не має значення, ніхто, крім вас

Мені шкода, якщо одного дня я не змусила вас це побачити

Твій слід залишив у мені більше, ніж натовп

Подих пристрасті, що змушує мою шкіру музити

Тут ніхто не має значення, ніхто, крім вас

Мені шкода, якщо одного дня я не змусила вас це побачити

Твій слід залишив у мені більше, ніж натовп

Подих пристрасті, що змушує мою шкіру музити