Ey - Vanesa Martín

Ey, ahora te vas

Esto es así

No se puede ganar siempre

Ey

Mi corazón se queda aquí

Tiritando de frio, empapado del rio

Del placer de volverme loca

Que a tu lado eso me toca

Ya lo ves, me has marcado y esto es así

Maravilla del mundo

Lo siento si me atrevo a describir tu olor así

Ey, cuenta hasta diez

¿quién eres tú?, que alborotas mi espacio

No, no negaré que antes sentí

Pero todo es tan nuevo

Todo nace de nuevo

No, no, no, no pido perdón

Por querer arañar tu presencia otro poquito mas

No, no, no, no pido perdón

¿quién no tiró alguna vez piedras a la luna?

No, no, no, no pido perdón por querer arañar tu presencia otro poquito más

No, no, no, no pido perdón

¿quién no tiro alguna vez piedras a la luna?

Ey, ahora te vas

Esto es así, no se puede ganar siempre…

Гей, тепер іди

Це так

Не завжди можна виграти

Гей

моє серце залишається тут

Тремтячи від холоду, мокрі від річки

Від задоволення зійти з розуму

Те, що поруч з тобою, що торкається мене

Розумієте, ви мене відзначили і ось як воно

Чудо світу

Вибачте, якщо я наважусь так описати ваш запах

Гей, порахуй до десяти

хто ти?, хто заважає мій простір

Ні, я не буду заперечувати те, що відчував раніше

Але все таке нове

все народжується заново

Ні, ні, я не прошу вибачення

За бажання ще трішки подряпати свою присутність

Ні, ні, я не прошу вибачення

Хто ніколи не кидав каміння в місяць?

Ні, ні, ні, я не вибачаюсь за те, що хочу ще трохи подряпати вашу присутність

Ні, ні, я не прошу вибачення

Хто ніколи не кидав каміння в місяць?

Гей, тепер іди

Це так, не завжди можна вигравати...