Meurglys III (The Songwriters Guild) - Van Der Graaf Generator

These days I mainly just talk to plants and dogs-

All human contact seems painful, risky, odd,

So I stay acting god in my own universe

Where I trade cigarettes in return for songs.

The deal’s made harder the longer I go on:

I find me gone from all but the secret languages.

If only I could phrase satisfactory words

In conversation to make my passion heard…

If only…

Meurglys III, he’s my friend,

The only one that I can trust

To let it be without pretence

-there's no-one else.

It’s killing me, but in the end

There’s no-one else I know is true;

There’s none in all the masks of men.

There’s nothing else

but my guitar…

I suppose he’ll have to do.

Talking in tongues is easy when you know how,

Quite pleasing, but still nothing works out right.

Pressurised lungs, heart bleeding, you’d better slow down

And show that you can make it through the night.

However dark it seems, the present is just the present,

Beyond it no future darkness lies concealed

And through these desperate dreams,

This longing for friends and comfort

You know that in the end all will be revealed.

When no more plants or dogs or rooms are there

to hear you

And no-one is left near you, then you’ll see:

In the end there’s only you and Meurglys III

and this is just what you chose to be,

fool!

Though I know all this is just escape,

I run because I don’t know where the prison lies.

In songs like this I can bear the weight…

I’m running still

I shall until

one day I hope that I’ll arrive.

У ці дні я в основному просто розмовляю з рослинами та собаками-

Будь-який людський контакт здається болючим, ризикованим, дивним,

Тому я залишаюся діяти як бог у своєму власному всесвіті

Де я міняю сигарети в обмін на пісні.

Угода стає важчою, чим довше я продовжую:

Я вважаю, що відійшов від усіх мов, крім секретних.

Якби я тільки міг сформулювати задовільні слова

У розмові, щоб почути мою пристрасть…

Якщо тільки…

Мергліс III, він мій друг,

Єдиний, якому я можу довіряти

Щоб це було без удавання

- більше нікого немає.

Це вбиває мене, але зрештою

Немає більше нікого, кого я знаю, правдивого;

Немає жодного в усіх масках чоловіків.

Більше нічого немає

але моя гітара...

Я припускаю, що йому доведеться зробити.

Розмовляти мовами легко, коли знаєш як,

Цілком приємно, але все одно нічого не виходить правильно.

Легені під тиском, серцева кровотеча, вам краще сповільнитися

І покажіть, що ви можете пройти всю ніч.

Яким би темним це не здавалося, сьогодення - це лише сьогодення,

Поза нею ніяка майбутня темрява не ховається

І крізь ці відчайдушні мрії,

Ця туга за друзями і затишком

Ви знаєте, що в кінці кінців все буде розкрито.

Коли там більше немає ні рослин, ні собак, ні кімнат

почути вас

І нікого біля вас не залишиться, тоді ви побачите:

Зрештою залишилися лише ви та Мергліс III

і це те, чим ти вирішив бути,

дурень!

Хоча я знаю, що все це просто втеча,

Я біжу, бо не знаю, де в’язниця.

У таких піснях я можу витримати вагу...

Я все ще бігаю

Я буду до

одного разу я сподіваюся, що приїду.