Вечер школьных друзей - Валентина Толкунова

х, объявление, чёрным по белому,

Мимо него не пройти:

«Средняя школа пятьсот двадцать первая,

В пятницу, после пяти…»

Дальше три слова без всякой премудрости,

Ты их прочти поскорей.

Нас приглашает встретиться с юностью

Вечер школьных друзей.

Нас приглашает встретиться с юностью

Вечер школьных друзей.

Окна знакомые ласково светятся,

Взрослых встречая детей.

Как хорошо, что нам выпало встретиться

В веке сплошных скоростей!

Мы, испытавшие радости-горести,

Стали добрей и мудрей.

Ты, как страничка жизненной повести,

Вечер школьных друзей.

Ты, как страничка жизненной повести,

Вечер школьных друзей.

Слышите снова наш вальс исполняется…

Вспомните бал выпускной.

Нет, я не верю, что люди меняются —

Все вы согласны со мной.

Ты всё такая же стройная, Танечка,

Ты стал серьёзней, Андрей…

Все мы сегодня девочки-мальчики —

Вечер школьных друзей.

Все мы сегодня девочки-мальчики —

Вечер школьных друзей.

В актовом зале огни стали тусклыми,

Видно, устали гореть.

Хочется, чтобы мы не были грустными,

Чтоб не умели стареть,

Чтоб наши дети всегда были счастливы,

Счастливы дети детей…

Чтоб и для них таким же был праздником

Вечер школьных друзей!

Чтоб и для них таким же был праздником

Вечер школьных друзей!

х, оголошення, чорним по білому,

Повз нього не пройти:

«Середня школа п'ятсот двадцять перша,

У п'ятницю, після п'яти…»

Далі три слова без усякої премудрості,

Ти їх прочитай швидше.

Нас запрошує зустрітися з молодістю

Вечір шкільних друзів.

Нас запрошує зустрітися з молодістю

Вечір шкільних друзів.

Вікна знайомі лагідно світяться,

Дорослі зустрічаючи дітей.

Як добре, що нам випало зустрітися

У столітті суцільних швидкостей!

Ми, що зазнали радощів-жалі,

Стали добрішими і мудрішими.

Ти, як сторінка життєвої повісті,

Вечір шкільних друзів.

Ти, як сторінка життєвої повісті,

Вечір шкільних друзів.

Чуєте знову наш вальс виконується…

Згадайте випускний бал.

Ні, я не вірю, що люди змінюються.

Всі ви згодні зі мною.

Ти все така струнка, Танечко,

Ти став серйознішим, Андрію…

Усі ми сьогодні дівчатка-хлопчики —

Вечір шкільних друзів.

Усі ми сьогодні дівчатка-хлопчики —

Вечір шкільних друзів.

В актовому залі вогні стали тьмяними,

Мабуть, втомилися горіти.

Хочеться, щоб ми не були сумними,

Щоб не вміли старіти,

Щоб наші діти завжди були щасливі,

Щасливі діти...

Щоб і для них таким був святом

Вечір шкільних друзів!

Щоб і для них таким був святом

Вечір шкільних друзів!