Спи, моя радость, усни - Валентина Толкунова

Спи, моя радость, усни!

В доме погасли огни;

Пчелки затихли в саду,

Рыбки уснули в пруду.

Месяц на небе блестит,

Месяц в окошко глядит...

Глазки скорее сомкни,

Спи, моя радость, усни!

Усни, усни!

В доме все стихло давно,

В погребе, в кухне темно,

Дверь ни одна не скрипит,

Мышка за печкою спит.

Кто-то вздохнул за стеной...

Что нам за дело, родной?

Глазки скорее сомкни,

Спи, моя радость, усни!

Усни, усни!

Сладко мой птенчик живет:

Нет ни тревог, ни забот,

Вдоволь игрушек, сластей,

Вдоволь веселых затей.

Все-то добыть поспешишь,

Только б не плакал малыш!

Пусть бы так было все дни!

Спи, моя радость, усни!

Усни, усни!

Спи моя радість засни!

В хаті згасли вогні;

Бджілки затихли в саду,

Рибки заснули у ставку.

Місяць на небі блищить,

Місяць у віконце дивиться...

Очі швидше зімкни,

Спи моя радість засни!

Усні, засни!

У будинку все стихло давно,

У льоху, на кухні темно,

Двері жодні не скриплять,

Мишка за грубкою спить.

Хтось зітхнув за стіною.

Що нам за діло, рідний?

Очі швидше зімкни,

Спи моя радість засни!

Усні, засни!

Солодко моє пташеня живе:

Немає ні тривог, ні турбот,

Вдосталь іграшок, солодощів,

Досить веселих витівок.

Все-таки добути поспішиш,

Тільки б не плакав малюк!

Хай би так було всі дні!

Спи моя радість засни!

Усні, засни!