Сказки Гуляют По Свету - Валентина Толкунова

Сказки гуляют по свету,

Ночь запрягая в карету.

Сказки живут на полянах,

Бродят на зорьке в туманах.

А принц Белоснежку полюбит.

А жадность Кащея погубит…

Пусть зло на проделки хитро,

Но всё ж побеждает Добро!

Мир озарив чудесами,

Сказки летят над лесами,

На подоконник садятся,

В окна, как в речки, глядятся.

А Золушку выручит фея,

Не станет Горыныча-змея…

Пусть Зло на проделки хитро,

Но всё ж побеждает Добро!

Сказки со мною повсюду,

Их никогда не забуду.

Стоит сомкнуть мне ресницы-

Вмиг Сивка-Бурка приснится.

А месяц засветится ясный

В глазах Василисы Прекрасной…

Пусть Зло на проделки хитро,

Но всё ж побеждает Добро!

Казки гуляють світом,

Ніч запрягаючи в карету.

Казки живуть на полянах,

Бродять на зірці в туманах.

А принц Білосніжку полюбить.

А жадібність Кащея загубить…

Нехай зло на витівки хитро,

Але все ж перемагає Добро!

Світ освітивши чудесами,

Казки летять над лісами,

На підвіконня сідають,

У вікна, як у річки, виглядають.

А Попелюшку виручить фея,

Не стане Горинича-змія…

Нехай Зло на витівки хитро,

Але все ж перемагає Добро!

Казки зі мною всюди,

Їх ніколи не забуду.

Варто зімкнути мені вії-

Вмить Сівка-Бурка насниться.

А місяць засвітиться ясний

У очах Василіси Прекрасної…

Нехай Зло на витівки хитро,

Але все ж перемагає Добро!