Песенка без конца - Валентина Толкунова, Эдуард Савельевич Колмановский

Перед зеркалом девчушка лет пяти,

Перед з еркалом девчушка лет пяти,

Хохотушка и вертушка лет пяти,

Корчит рожицы, не хочет отойти!

А время, а время

Не убавляет ход,

А время, а время

Идёт себе, идёт...

Смотрит в зеркало невеста не спеша,

Смотрит в зеркало невеста не спеша,

Хоть и ждут её давно, а — не спеша,

Так и эдак огляделась: хороша!

И, вздохнув печально, женщина прошла,

И, вздохнув печально, женщина прошла,

Задержалась на мгновенье — и прошла:

«Помоложе раньше были зеркала...»

И когда успела внучка подрасти?

Вот у зеркала девчушка лет пяти,

Хохотушка и вертушка лет пяти,

Корчит рожицы, не хочет отойти!

Перед зеркалом девчушка лет пяти...

Смотрит в зеркало невеста не спеша...

И, вздохнув печально, женщина прошла...

И когда успела внучка подрасти?

А время, а время

Не убавляет ход,

А время, а время

Идёт себе, идёт...

Перед дзеркалом дівчисько років п'яти,

Перед дзеркалом дівчисько років п'яти,

Реготуха і вертушка років п'яти,

Корчить пики, не хоче відійти!

А час, а час

Не зменшує хід,

А час, а час

Іде собі, йде...

Дивиться в дзеркало наречена не поспішаючи,

Дивиться в дзеркало наречена не поспішаючи,

Хоч і чекають на неї давно, а — не поспішаючи,

Так і так озирнулася: гарна!

І, зітхнувши сумно, жінка пройшла,

І, зітхнувши сумно, жінка пройшла,

Затрималася на мить і пройшла:

«Молоді раніше були дзеркала...»

І коли встигла внучка підрости?

Ось у дзеркала дівчисько років п'яти,

Реготуха і вертушка років п'яти,

Корчить пики, не хоче відійти!

Перед дзеркалом дівчисько років п'яти...

Дивиться в дзеркало наречена не поспішаючи...

І, зітхнувши сумно, жінка пройшла...

І коли встигла внучка підрости?

А час, а час

Не зменшує хід,

А час, а час

Іде собі, йде...