Зазеркалье - УННВ

Первый Куплет:

Хочешь, хочешь, хочешь, хочешь, хочешь…

Но спектакль окончен.

Полнолуние, ночь, встать в очередь,

Сделать свою жизнь короче,

Или бежать прочь вдоль обочин.

Точно, сделать ещё громче, громче.

Зазеркалье в нереальности за гранью,

Смысловое ралли, не тупи, тут убиты, но не Вами,

С микрофона дым валит, отражения пропали,

Себя не обмани, на хуй кропали,

Хип-хопа хапани, это странный мир, когда расклады — хуй пойми,

Когда враги стали друзья, друзья — враги,

Когда одним охота секса, другим — любви.

И из последним сил всем вопреки.

И минуя тупики, мы расставляем маяки,

Рвутся перепонки, зазеркалье бьётся на осколки,

Оставляя за собой то, что мучило так долго,

Так долго.

Второй Куплет:

Сила не в костре, слышь, сила в искре,

Вы ищете бриллианты, сука, в рыбьей чешуе,

И если без царя, то с королём в голове,

На уродин в Зазеркалье надевают колье,

Порванную сраку не зашьют в ателье.

А мой язык как лезвие наточенное,

Пытаясь покопаться в моём нижнем белье,

Рискуешь оказаться с руками в говне.

Мы в разных измерениях, но на одной волне,

И всё, что Вам не нравится, находится во мне.

И если ты реальность тут, я — искажение,

И если я нелепый тут, ты — отражение.

Попробуйте достигнуть просветления на дне,

Мы каждому чистюле тут подложим по свинье.

Пригубите этот бит, как винище сомелье,

В Зазеркалье или вне, под землёй или в земле.

Третий Куплет:

У кого-то горе, кому-то по хуй,

Тут каждый считает, что прав он, но всем плохо.

От смеха дохну, от дозы сдохну,

У каждого своя она, тисками душит глотку.

Зеркало покажет правду, что ты видеть не захочешь больно,

Всей этой лжи довольно,

И я неправильный, все учат жить меня,

Я не боялся палева, и на мнение людей мне поебать.

Я ебанутый, люблю стебаться про залупы,

Ору в рупор, пизда трупам,

Баян в вену, косяк в плеву,

Я не Сократ, я просто, блядь, рад,

Что я не рак в этой жизни,

Я не раб в этой жизни.

Только своих слабостей,

Моих вкусных сладостей,

Ждущий добрых новостей

В радости всех светлых дней.

Голый хуй как правда,

Но выбор сделал ты,

Растить или топтать все свои чувства, как цветы.

Перший Куплет:

Хочеш, хочеш, хочеш, хочеш, хочеш…

Але спектакль закінчено.

Повня, ніч, стати в чергу,

Зробити своє життя коротшим,

Або бігти геть уздовж узбіччя.

Точніше, зробити ще голосніше, голосніше.

Задзеркалля в нереальності за межею,

Змістове ралі, не тупи, тут убиті, але не Вами,

З мікрофону дим валить, відображення зникли,

Себе не обмани, на кропі,

Хіп-хопу хапані, це дивний світ, коли розклади — хуй зрозумій,

Коли вороги стали друзі, друзі— вороги,

Коли одним полювання сексу, іншим любові.

І з останнім сил усім усупереч.

І минувши безвиході, ми розставляємо маяки,

Рвуться перетинки, задзеркалля б'ється на осколки,

Залишаючи за собою те, що мучило так довго,

Так довго.

Другий Куплет:

Сила не в костру, чуєш, сила в іскре,

Ви шукаєте діаманти, сука, в риб'ячій лусці,

І якщо без царя, то з королем у голові,

На уродин в Задзеркалля надягають кольє,

Порвану сраку не зашити в ательє.

А моя мова як лезо наточене,

Намагаючись покопатися в моїй нижній білизні,

Ризикуєш опинитися з руками в говні.

Ми в різних вимірах, але на одній хвилі,

І все, що Вам не подобається, знаходиться в мені.

І якщо ти реальність тут, я — спотворення,

І якщо я безглуздий тут, ти — відображення.

Спробуйте досягти просвітлення на дні,

Ми кожному чистюлі тут підкладемо по свині.

Пригубіть цей біт, як вінище сомельє,

У Задзеркалля або поза, під землею або в землі.

Третій Куплет:

У когось горе, комусь по хуй,

Тут кожен вважає, що правий він, але всім погано.

Від сміху здихну, від дози здохну,

У кожного своя вона, лещатами душить ковтку.

Дзеркало покаже правду, що ти бачити не захочеш боляче,

Всієї цієї брехні досить,

І я неправильний, все вчать жити мене,

Я не боявся палева, і на думку людей мені поебать.

Яєбанутий, люблю стебатися про залупи,

Ору в рупор, пізда трупам,

Баян у вену, косяк у плеву,

Я не Сократ, я просто, блядь, радий,

Що я не рак у цього життя,

Я не раб в цьому житті.

Тільки своїх слабкостей,

Моїх смачних солодощів,

Чекає добрих новин

У радості всіх світлих днів.

Голий хуй справді,

Але вибір зробив ти,

Вирощувати чи топтати всі свої почуття, як квіти.