На грустной ноте - УННВ

Бывает грустно от того что мир вокруг тебя говно

Между назад или вперед я выбрал бы залечь на дно

И баба твоя тоже дно, и нету места слову «но»

И хули тут решать когда уже всё решено

Кто на против, кто на подвороте, кто за или против,

А ты лучше постарайся догадаться кто кого

Вышел из себя, вышел из моды, вышел из народа,

А в итоге плюнул нахуй и с тоской вышел в окно

У моей одежды нет надежды, ну, а вы невежды

Не могли никак понять что и таких как я полно

Мы делает крутой эскиз, тут в ахуенном переплёте

Сделать его круче нас вам сука не дано

Тут даже среди мяса, крови, среди слез и горя

Всегда найдется тот один которому будет смешно

Подумать бы, какой успех?

Когда один имеет всех

И ты так тоже думал, но в тебя что-то вошло

Душа болит, здесь нужно пол-литра

Я не алкоголик, но прыгаю в корыто

И качусь, туда, куда хочу (чух-чух)

Со мной Марик Маракеш, Краш

И музыка, от которой я торчу, в баре я плачу

Я плачу, если бит не имеет качу

Брачо, объясни, кто же это начал

Барыга, амиго ебаный палач

Очередной приход, м-м-м, смачный

Удача-неудача, это ты заканчивай

В детстве все мы банчили

Языки тащили вмазанные без причины

Пока вы дрочили, теперь помолчите

Не рычите у микро учитель

Четыре буквы начертите, человек-амфетамин

Смысл слов не уловим — это личное

Я читаю притчи, Краш, а ты че?

От ожирения или от голода

От одиночества или от холода

Тут от людей бежать или от города

Порой приходит грусть даже без повода

Не греют батареи и на весах нули

В любовь уже не верят, пипетки, крапали

Что обретем там?

Мешая яд в ложке

Теряя в себе веру, в душе скребут кошки

Мы те кто видит большее в цепях иллюзии

Мы строим свои замки, что рушат люди

Нас лечат доктора и гуру в белых халатах,

Но наши красные глаза шлют всё нахуй

Мы поджигаем ветки в нашей стенной банке

Что бы открыть клетки в этой людской давке

Всё глубже, внутрь, к истокам затерянных истин

Ломаем предрассудки пока твой мозг виснет

Буває сумно від того, що світ навколо тебе говно

Між тим чи вперед я вибрав би залягти на дно

І баба твоя теж дно, і нема місця слову «але»

І хулі тут вирішувати коли вже все вирішено

Хто на проти, хто на підвороті, хто за або проти,

А ти краще постарайся здогадатися хто кого

Вийшов із себе, вийшов із моди, вийшов із народу,

А в результаті плюнув нахуй і з тугою вийшов у вікно

У мого одягу немає надії, ну, а ви невечі

Не могли ніяк зрозуміти що і таких як я повно

Ми робить крутий ескіз, тут в ахуенном палітурці

Зробити його крутішим за нас вам сука не дано

Тут навіть серед м'яса, крові, серед сліз та горя

Завжди знайдеться той один, якому буде смішно

Подумати, який успіх?

Коли один має всіх

І ти так теж думав, але в тебе щось увійшло

Душа болить, тут потрібно півлітра

Я не алкоголік, але стрибаю в корито

І качусь, туди, куди хочу (чух-чух)

Зі мною Марік Маракеш, Краш

І музика, від якою я торчу, у барі я плачу

Я плачу, якщо біт не має качу

Брачо, поясни, хто це вже почав

Барига, аміго ебаний кат

Чергова парафія, м-м-м, смачна

Удача-невдача, це ти закінчуй

У дитинстві всі ми банчили

Мови тягли вмазані без причини

Поки ви дрочили, тепер помовчіть

Не гарчите у мікровчитель

Чотири літери накресліть, людина-амфетамін

Сенс слів не вловимий— це особисте

Я читаю притчі, Краше, а ти?

Від ожиріння або від голоду

Від одинак ​​або від холоду

Тут від людей тікати чи від города

Часом приходить сум навіть без приводу

Не гріють батареї і на вагах нулі

У любов вже не вірять, піпетки, кропалі

Що знайдете там?

Мішаючи отруту в ложці

Втрачаючи в собі віру, в душі шкребуть кішки

Ми те хто бачить більше в ланцюгах ілюзії

Ми будуємо свої замки, що руйнують люди

Нас лікують лікаря і гуру в білих халатах,

Але наші червоні очі шлють все нахуй

Ми підпалюємо гілки в нашій стінній банці

Щоб відкрити клітини в цій людській тисняві

Все глибше, всередину, до витоків загублених істин

Ломаємо забобони поки твій мозок висне