Души от души - УННВ

Пусть эти годы в баяне не принесут боли маме

И все, что нажито в жизни, не уместится в кармане

Смотри, глаза мои в хламе, я не кидаюсь друзьями

И ту любовь, что любили, неизлечима врачами

Где до прихода минута, под бит из сердца и стука

Пишу послание жизни: «Я все пойму, слышишь, сука»

Сжимаю руку, там вера, с полна отхватишь за дело

В бездонной комнате мрака нету надежды предела

Жизнь, обведи меня мелом, я его съюзаю смело

Пусть паровозом попутным собьет мое, нахуй, тело

Мечта летела с окраин, в убитых бошках мы таем

Булавкой радугу жигой тянем и радость питаем

Я в ней за или мимо, ты не налепишь мне грима

Бездушных тварей съедая, ты презираешь игриво

Ты так меня научила, под чем — не важно, пленила

И дать ту правду, свою же, спасибо, ты не забыла

Сила каждого слова взята как основа

Убей меня передозом и я воскресну снова

Сердцу нужен лед, голове солома

А за тобой нужен уход, как за кустом гидропона

Тоном этого фона, пациент из дурдома

И нету слаще сна, чем глубокая кома

В воду прыгнут ноги в растворе из бетона

Твоя принцесса — корова, корона из картона

Это не "Love FM" вещаем из притона

Барбитураты с кровью — рецепты от района

А мне в толпе людей бывало так хуёво

Это как сорок щей и только три патрона

И там, где мало крика, обычно много стонов

Побольше бы оригиналов, но поменьше клонов

"В тесноте, да не в обиде" — да пиздец, как клево

Представь, в твоем метро только два вагона

На раз: возьми, затуши, на два: попробуй, задуши

Заебашь их от души, эти грязные души

Даже сточные канавы разучились слушать

Звука нету, но глухие навострили уши

Да ладно?

Души от души в кармане у меня лежат

Да, взгляд не жадный

В кругу узком никто не говорит на белорусском

Кнопка пуск, поделюсь куском

Мысли об одном — позавтракать утром винтом

Закусывать музыкой в грязных рейтузах, пусто

Скоро президент скажет, что говно — это тоже вкусно

Петли вязать — искусство, медленно дымом я рифму подлечивал

Нежно, естественно, мои мысли — бездна, я встречи жду, честно

Весна, вот попутал бес, а в городе так тесно

Беспредел властей, да, им мешать бесполезно

Мы знаем свое место: в подъездах и креслах

Маршрутных такси, вместе до последних сил

Душим от души, на студию спешим

Друг другом дорожим, знаем, будут жить

Наши голоса и души среди мусорок протухших

С детства мы хип-хопу служим, рыбу ловим в луже крови

Души от души, наш огонь не потушить и пусть в глазах снежит

Наш флаг выше всех вершин

Мы там где трупами кишит, смерть от нас бежит

Здесь врач готов собаке твою голову пришить

Сколько тебе нужно в этот раз, скажи?

Нехай ці роки в баяні не принесуть болю мамі

І все, що нажите в житті, не вміститься в кишені

Дивись, очі мої в мотлоху, я не кидаюся друзями

І те кохання, що любили, невиліковне лікарями

Де до приходу хвилина, під битий із серця та стукоту

Пишу послання життя: Я все зрозумію, чуєш, сука

Стислю руку, там віра, з повного відхопиш за справу

У бездонній кімнаті мороку немає надії межі

Життя, обведи мене крейдою, я його с'юзаю сміливо

Нехай паровозом попутним зіб'є моє, нахуй, тіло

Мрія летіла з околиць, в убитих бошках ми таємо

Булавкою веселку жигою тягнемо і радість живимо

Я в ній за чи повз, ти не наліпиш мені гриму

Бездушних тварин з'їдаючи, ти зневажаєш грайливо

Ти так мене навчила, під чим - не важливо, полонила

І дати ту правду, свою ж, дякую, ти не забула

Сила кожного слова взята як основа

Вбий мене передозом і я воскресну знову

Серцю потрібен лід, голова солома

А за тобою потрібен догляд, як за кущем гідропона

Тоном цього фону, пацієнт із дурдому

І немає солодшого сну, ніж глибока кома

У воду стрибнуть ноги у розчині з бетону

Твоя принцеса – корова, корона з картону

Це не "Love FM" мовлення з притону

Барбітурати з кров'ю - рецепти від району

А мені в натовпі людей бувало так хуєво

Це як сорок щей і лише три патрони

І там, де мало крику, зазвичай багато стогонів

Більше оригіналів, але менше клонів

"У тісноті, та не в образі" - так пиздець, як кльово

Уяви, у твоєму метро лише два вагони

На раз: візьми, загаси, на два: спробуй, задуши

Заебаш їх від душі, ці брудні душі

Навіть стічні канави розучилися слухати

Звуку нема, але глухі нагострили вуха

Так гаразд?

Душі від душі у кишені у мене лежать

Так, погляд не жадібний

У колі вузькому ніхто не говорить білоруською

Кнопка пуск, поділюся шматком

Думки про одне - поснідати вранці гвинтом

Закушувати музикою у брудних рейтузах, порожньо

Незабаром президент скаже, що гівно – це теж смачно

Петлі в'язати - мистецтво, повільно димом я риму підліковував

Ніжно, природно, мої думки - безодня, я зустрічі чекаю, чесно

Весна, ось поплутав біс, а в місті так тісно

Свавілля влади, так, їм заважати марно

Ми знаємо своє місце: у під'їздах та кріслах

Маршрутних таксі, разом до останніх сил

Душимо від душі, на студію поспішаємо

Один другом дорожимо, знаємо, житимуть

Наші голоси та душі серед сміття протухлих

З дитинства ми хіп-хопу служимо, рибу ловимо у калюжі крові

Душі від душі, наш вогонь не загасити і нехай в очах сніжить

Наш прапор вищий за всі вершини

Ми там де трупами кишить, смерть від нас біжить

Тут лікар готовий собаці твою голову пришити

Скільки тобі потрібно цього разу, скажи?