ТЧК - УННВ

На весах ровно пять, минута твоей кончины

И мы вставляем кассету, в дыму бескрайней долины

Ваше безвкусное стадо лишь обглодает витрины,

Но не поймет, что внутри нас рождают наши мотивы

Наши картины прохаваны жизнью, но невредимы

Не обесценится то, что мы ценим, в этом едины

Режутся камни и льдины, крошатся, едут вагоны

Враги рутины и вне паутины наши загоны

Мы незаконно знакомы, знаем как выйти из комы

Скинуть оковы готовы, принять что вы не готовы

Мы не ведомы заведомо всё познали на дне

Утопает булик в ведре, и шалуха тлеет в огне

Мы не те, кто ты думал, нет в отражении зеркал нас

Лишь голоса этих улиц, что в полутьме ты искал

Это извечный финал, перевал для новых начал

На закате жизни приплыл ты на свой знакомый причал (-чал)

(ТЧК-т-ч-ч)

(ТЧК-гы-т-т-т-ч)

(ТЧК-т-ч-т-ч)

(ТЧК-т-ТЧК-т)

Тихо!

Это ход конём, рэп как будто секс втроём

Старым стал, но не умрёт, пока тебя прёт

Это трёп, будем двигаться вперёд, ты считай, ёп

Зажигай ещё, мы у микрофона подождём

Дело своё делаем пока там кто-то тупо что-то ждёт

По ебалу ему хуём шлёп, надевай шлён

Твоя чёрная кассета, шмаль завёрнута в газету

Время есть, а денег нет, рифма — главный инструмент

Не пускают на тот свет продавать шмаль или сдавать цвет-мет

Безработные налог платите и ебитесь как хотите

Государственный эксперимент, всё как палокен

Делай так чтоб сам хуел, глаза галоген, сила в молоке

И в каждой строке жирный напас дыма то что для вас ахуй

Просто до пизды нам, просто до пизда нам

Давим кочергой на мозги пока не остыла

(ТЧК-т-ч-ч)

Твоя чёрная кассета (ТЧК-гы-т-т-т-ч)

Это твоя чёрная кассета (ТЧК-т-ч-т-ч)

Твоя чёрная кассета (ТЧК-т-ТЧК-т)

Следи внимательно затем, что бы тебе хватило света

Когда в доме заиграет твоя черная кассета

Чья-то дама на балу задохнулась от корсета

Недокуренный штакет — хуёвая примета

К тебе направлена ракета с точностью до миллиметра

Вычисляя расстояние, петли до табурета

Деградирую ли я, как деградирует планета

Кто-то смотрит не моргая в дуло черного предмета

В этой книге я готов разрисовать портрет поэта

Мухи теперь не в говне, а в паутине интернета

Ты разволновался, но кого нахуй волнует это

И последний поцелуй словно рана от кастета

Обстановка тут уже не та, никто не скажет да

Тут из-за рта у человека вытекает вода

И только чёрные вороны облепили провода

Хотят с тобой поговорить, но не находят повода.

На вагах рівно п'ять, хвилина твоєї смерті

І ми вставляємо касету, в диму безкрайньої долини

Ваше несмачне стадо лише об'їдає вітрини,

Але не зрозуміє, що всередині нас народжують наші мотиви

Наші картини прохоплені життям, але неушкоджені

Не знеціниться те, що ми цінуємо, в цьому єдині

Ріжуться каміння і крижини, кришаться, їдуть вагони

Вороги рутини і поза павутинням наші загони

Ми незаконно знайомі, знаємо як вийти з коми

Скинути пута готові, прийняти що ви не готові

Ми не відомі свідомо все пізнали на дні

Потопає билик у відрі, і пустуха тліє у вогні

Ми не ті, хто ти думав, немає у відображенні дзеркал нас

Лише голоси цих вулиць, що в?

Це споконвічний фінал, перевал для нових початків

На заході життя приплив ти на свій знайомий причал (-чал)

(ТЧК-т-ч-ч)

(ТЧК-ги-т-т-т-ч)

(ТЧК-т-ч-т-ч)

(ТЧК-т-ТЧК-т)

Тихо!

Це хід конем, реп ніби секс утрьох

Старим став, але не помре, поки тебе пре

Це балаканина, будемо рухатися вперед, ти вважаєш, єп

Запалюй ще, ми у мікрофона зачекаємо

Справу свою робимо поки що там хтось тупо щось чекає

По ебалу йому хуєм шльоп, одягай шльон

Твоя чорна касета, шмаль загорнута в газету

Час є, а грошей немає, рима — головний інструмент

Не пускають на світло продавати шмаль або здавати колір-мет

Безробітні податок сплачуйте і ебіться як хочете

Державний експеримент, все як палокен

Роби так, щоб сам хуїв, очі галоген, сила в молоці

І в кожному рядку жирний напас диму те що для вас ахуй

Просто до пізди нам, просто до пізда нам

Давимо кочергою на мозки поки не охолола

(ТЧК-т-ч-ч)

Твоя чорна касета (ТЧК-ги-т-т-т-ч)

Це твоя чорна касета (ТЧК-т-ч-т-ч)

Твоя чорна касета (ТЧК-т-ТЧК-т)

Стеж уважно тому, що би тобі вистачило світла

Коли в будинку заграє твоя чорна касета

Чия дама на балу задихнулася від корсета

Недокурений штакет - хуева прикмета

До тебе спрямована ракета з точністю до міліметра

Обчислюючи відстань, петлі до табурету

Деградую чи я, як деградує планета

Хтось дивиться не моргаючи в дуло чорного предмета

У цій книзі я готовий розмалювати портрет поета

Мухи тепер не в гівні, а в павутині інтернету

Ти розхвилювався, але кого нахуй хвилює це

І останній поцілунок немов рана від кастету

Обстановка тут уже не та, ніхто не каже так

Тут через рот у людини випливає вода

І тільки чорні ворони обліпили дроти

Хочуть з тобою поговорити, але не знаходять приводу.