Ромео и Джульетта - Ундервуд

Жили бы мы долго

Умерли бы мы в один день

Жили бы мы долго

Наша любовь бы ходила за нами как тень

Этот день пришёл бы через день

Спали бы мы долго

Ожили бы мы в одну ночь

Спали бы мы долго,

Но золотой колокольчик решил нам помочь

Мы как принц с принцессою точь-в-точь

В городе Зеро выпал белый снег и ещё белей белые вороны

Городом Зеро что ни назови — всё ему одно, всё ему Верона

В городе Зеро детям главарей горе от ума и любовь до гроба

В городе Зеро времени в обрез.

С криком петуха мы исчезнем оба.

Пели бы мы сколько

Грело бы нас пламя свечи

Мы же с тобой только

Смотрим на небо и не называем причин

Поцелуй последний так горчит

Жили би ми довго

Померли би ми в один день

Жили би ми довго

Наша любов би ходила за нами як тінь

Цей день прийшов би через день

Спали би ми довго

Ожили би ми в одну ніч

Спали би ми довго,

Але золотий дзвіночок вирішив нам допомогти

Ми як принц з принцесою точнісінько

У місті Зеро випав білий сніг і ще білий білі ворони

Містом Зеро що ні назви — все йому одне, все йому Верона

У місті Зеро дітям ватажків горе від розуму і любов до труни

У місті Зеро часу в обріз.

З криком півня ми зникнемо обидва.

Співали би ми скільки

Грело би нас полум'я свічки

Ми ж із тобою тільки

Дивимося на небо і не називаємо причин

Поцілунок останній так гірчить