Понты-понты - Ундервуд

Нечего, нечего пить боржом,

Нечего, нечего бить ножом,

С тобою опять друзья-флюгера

И краткость — твоя сестра.

Засияла в небе брошь,

Ахтунг, ахтунг — ты идешь

Вдоль по лезвию ножа

В дымоходе джа.

Несется в небе ядерный фокстрот.

Моя надежда, сделай поворот.

Но прыгает сердце с места в карьер,

Но под поезд ложится Люмьер,

Часики-ходики бьют отбой,

Ну и черт с тобой.

Шее ласточка вьет петлю,

Наверно, тебя я еще люблю,

И ты от меня передай привет

Людям, которых нет.

Легла на копья кожа белая.

Моя надежда, здравствуй, это я!

В душу запрыгни плавно

С маленькой высоты.

Это почти забавно.

Это понты-понты.

Потрудившись хорошо,

Ты купалась нагишом,

И Нептун кричал со дна,

Что плывет блесна.

Залетает в ухо стон,

Легкой грусти патефон,

Тише, девочка, не плачь,

Я тебе не врач.

Несется в небе ядерный фокстрот.

Моя надежда, сделай поворот.

Милая, не спи, милая, гуляй.

Изо рта ползет баттерфляй,

Выполни просьбу — ляг бочком

И сделай мне язычком.

А если будешь лить вода,

Значит, я тебя тогда

Брошу и женюсь легко

На вдове Клико.

Легла на копья кожа белая.

Моя надежда, здравствуй, это я!

В душу запрыгни плавно

С маленькой высоты.

Это почти забавно.

Это понты-понты.

Нічого, нічого пити боржем,

Нічого, нічого бити ножем,

З тобою знову друзі-флюгери

І короткість — твоя сестра.

Засяяла в небі брошка,

Ахтунг, ахтунг — ти ідеш

Вздовж по лезу ножа

У димарі джа.

Мчить у небі ядерний фокстрот.

Моя надія, зроби поворот.

Але стрибає серце з місця в кар'єр,

Але під потяг лягає Люм'єр,

Годинники-ходики б'ють відбій,

Ну і рис з тобою.

Шия ластівка в'є петлю,

Напевно, тебе я ще люблю,

І ти від мене передай привіт

Людям, яких нема.

Лігла на списи шкіра біла.

Моя надія, привіт, це я!

В душу застрибні плавно

З маленької висоти.

Це майже кумедно.

Це понти-понти.

Попрацювавши добре,

Ти купалася голяка,

І Нептун кричав з дна,

Що пливе блешня.

Залітає у вухо стогін,

Легкого смутку патефон,

Тихіше, дівчинко, не плач,

Я тобі не лікар.

Мчить у небі ядерний фокстрот.

Моя надія, зроби поворот.

Мила, неспи, мила, гуляй.

З рота повзе батерфляй,

Виконай прохання — ляж бочком

І зроби мені язичком.

А якщо литимеш вода,

Значить, я тебе тоді

Кину і одружуся легко

На вдові Кліко.

Лігла на списи шкіра біла.

Моя надія, привіт, це я!

В душу застрибні плавно

З маленької висоти.

Це майже кумедно.

Це понти-понти.