Письмо в бутылке - Ундервуд

Я пьяный корабль с капитаном Рембо,

Для флота земли небольшая потеря,

Всю жизнь мне твердили, что жизнь — это боль,

Я взял и поверил.

И на берегу, где меня ты не ждешь,

Дешевая водка и вечные войны,

Из тварей дрожащих, пропасть мне за грош,

Я — самый спокойный.

Ты идешь ко сну, а я ко дну.

Ты идешь ко сну, а я ко дну.

Как будто другой выбор был у меня,

Чьим килем топтать штормовые осколки,

Пусть воют ноктюрны, луну хороня,

Подводные волки.

Прочти и забудь обо мне навсегда,

Меня ни за что не найти водолазам,

Прости, что чуть-чуть намочила вода

Последнюю фразу.

Ты идешь ко сну, а я ко дну.

Ты идешь ко сну, а я ко дну.

Каждый нашел то, что искал,

Корчится парус, как раб на столбе,

И если я вдруг по ком-нибудь и тосковал,

То я тосковал по тебе.

Но ты идешь ко сну, а я ко дну.

Ты идешь ко сну, а я ко дну.

Ты идешь ко сну, а я ко дну.

Ты идешь ко сну, а я ко дну.

Я п'яний корабель з капітаном Рембо,

Для флоту землі невелика втрата,

Все життя мені твердили, що життя — це біль,

Я взяв і повірив.

І на берегу, де мене ти не чекаєш,

Дешева горілка і вічні війни,

З тварів тремтячих, пропасти мені за грош,

Я—найспокійніший.

Ти ідеш до сну, а я до дна.

Ти ідеш до сну, а я до дна.

Начебто інший вибір був у мене,

Чиїм кілем топтати штормові уламки,

Нехай виють ноктюрни, місяць ховаючи,

Підводні вовки.

Прочитай і забудь про мене назавжди,

Мене ніза що не знайти водолазам,

Вибач, що трохи намочила вода

Остання фраза.

Ти ідеш до сну, а я до дна.

Ти ідеш до сну, а я до дна.

Кожен знайшов те, що шукав,

Корчиться вітрило, як раб на стовпі,

І якщо я раптом по комусь і сумував,

То я сумував за тебе.

Але ти ідеш до сна, а я на дно.

Ти ідеш до сну, а я до дна.

Ти ідеш до сну, а я до дна.

Ти ідеш до сну, а я до дна.