Колыбельная джинна - Ундервуд

Ну, здравствуй и прощай, лукавое созданье,

Я ухожу в кувшин, шепни мне на прощанье

Слова любви, печали и покоя,

Не скрою — я на мели.

Ты спишь и видишь сны у теплого камина.

И в сердце у тебя букетик розмарина.

Такой уют располагает к лени,

Но тени чего-то ждут.

Баю-бай, о-у-о,

Сны пружинные — увы,

Все кровати таковы.

Баю-бай, о-о-о,

Пусть расскажет простыня

Что осталось от меня

Баю-бай.

Открой мои глаза — прочти свои желанья,

Твой одинокий джинн моментом расставания

Так огорчен, так сломан, точно ветка.

Вот клетка — и я внутри.

Скажи своим друзьям — душа

Большого джинна

Обманута была прозрачностью кувшина.

Скажи врагам — я умер от

цирроза

Как роза — от холодов.

Баю-бай, о-оу-о,

Сны пружинные — увы,

Все кровати таковы.

Баю-бай, о-у-о,

Пусть расскажет простыня

Что осталось от меня

Баю-бай.

Ну, привіт і прощай, лукаве створіння,

Я йду в глечик, шепни мені на прощання

Слова любові, печалі та спокою,

Не скрою — я на мілі.

Ти спиш і бачиш сни біля теплого каміна.

І в серце у тебе букетик розмарину.

Такий затишок розташовує до ліні,

Але тіні чогось чекають.

Баю-бай, о-у-о,

Сни пружинні — на жаль,

Усі ліжка такі.

Баю-бай, о-о-о,

Нехай розповість простирадло

Що залишилося від мене

Баю бай.

Відкрий мої очі - прочитай свої бажання,

Твій самотній джин моментом розлучення

Так засмучений, такий зламаний, наче гілка.

Ось клітина — і я всередині.

Скажи своїм друзям— душа

Великого джина

Обманута була прозорістю глека.

Скажи ворогам - я помер від

цирозу

Як троянда - від холодів.

Баю-бай, о-оу-о,

Сни пружинні — на жаль,

Усі ліжка такі.

Баю-бай, о-у-о,

Нехай розповість простирадло

Що залишилося від мене

Баю бай.