Гастарбайтер - Ундервуд

Наследство от бабушки — кресло-качалка,

Холодная штука его обручалка.

Папа, красивой рыбалки!

Что «больно"прошло, знает Красная Пресня,

В глазах у него украинская песня.

Папа, мне с ним интересно.

Пускай он будет рядом

И дышит в шею мне —

Я верю его сильному плечу.

Не жди меня — не надо.

Однажды, как во сне,

Я просто не стерплю и закричу:

Он — Гастарбайтер,

Его лицо черно от копоти и гари,

Замрите, Рюрики, смотрите — он в ударе.

Он силен, а ты бессилен, да!

Он — Гастарбайтер,

Он заводил куранты над зубатой стенкой

И златоглавой нежно целовал коленки.

Просто супер, но не факт.

Хорошие девушки — страшные люди —

Откусят тебя и оставят на блюде.

Папа, мы пить там не будем.

Бисквит «Делифранс», две полоски и кофе,

Я знаю давно, где живет его профиль.

Папа, он мой Мефистофель.

Пускай он будет рядом

И дышит в шею мне —

Я верю его сильному плечу.

Не жди меня — не надо.

Однажды, как во сне,

Я просто не стерплю и закричу:

Он — Гастарбайтер,

Он танцевал с ментами дивные балет.

Пусть даже именем не названа планета —

Он силен, а ты бессилен, да!

Он -Гастарбайтер,

Ему так весело и страшно в лапах МКАДа,

Ему везет пока, и, видимо, атк надо.

Просто супер, но не факт.

Вже закiнчено день,

Вже напизжено грошей,

В мерседеси сiдають мерзотни сичi,

Лiзуть, мов таргани, крiзь прошпекти i площi

Дорогie моi москвичi.

Спадщина від бабусі — крісло-гойдалка,

Холодна штука його обручки.

Тату, гарної риболовлі!

Що «боляче» минуло, знає Червона Пресня,

У очах у нього українська пісня.

Тату, мені з ним цікаво.

Нехай він буде поруч

І дихає в шию мені —

Я вірю його сильному плечу.

Не чекай мене — не треба.

Якось, як у сні,

Я просто не стерплю і закричу:

Він — Гастарбайтер,

Його обличчя чорно від копоти і гарі,

Замріть, Рюрики, дивіться — він в ударі.

Він сильний, а ти безсилий, так!

Він — Гастарбайтер,

Він заводив куранти над зубатою стінкою

І зологоловий ніжно цілував коліна.

Просто супер, але не факт.

Хороші дівчата - страшні люди -

Відкусять тебе і залишать на страві.

Тату, ми пити там не будемо.

Бісквіт «Деліфранс», дві смужки та кави,

Я знаю давно, де живе його профіль.

Тату, він мій Мефістофель.

Нехай він буде поруч

І дихає в шию мені —

Я вірю його сильному плечу.

Не чекай мене — не треба.

Якось, як у сні,

Я просто не стерплю і закричу:

Він — Гастарбайтер,

Він танцював з ментами дивні балет.

Нехай навіть ім'ям не названа планета

Він сильний, а ти безсилий, так!

Він-Гастарбайтер,

Йому так весело і страшно в лапах МКАДу,

Йому щастить поки, і, мабуть, так треба.

Просто супер, але не факт.

Вже закінчено день,

Вже напізжено грошей,

У мерседесі сiдають мерзотнi сичi,

Лізуть, мов таргани, крізь прошпекти і площі

Дорогі мої москвичі.