Перкеле-Полька - The Dartz

Старый Тойвонен живет в пригороде Турку

Старый Тойвонен растит уток и свиней

Скоро замуж выдает он свою дочурку,

Только вот не любит он питерских парней.

Ну, а дочка у него — сердце золотое,

Всех красивее она, всех она добрей.

Только Тойвонен суров, и мою love story

Он мечтает пристрелить у своих дверей.

Он не знает — я звезда питерского фолька

Дверь любую отворю песнею своей.

У меня в кармане брюк Перкеле-пойко

Перкеле-пойко, ой ей-ей.

Сниму лыжи у ворот, успокою нервы

Старый Тойвонен не спит, двери на замке.

Но она откроет дверь и прошепчет «тэрвэ»,

Вот и все мои дела в вашем городке.

Здравствуй, милая, я твой pietari poiko,

Дверь любую отворю песнею своей.

У меня в кармане брюк Перкеле-полька

Перкеле-полька, ой ей-ей.

Тихо Тойвонен встает, тихо свет включает,

На дворе белеет снег, в небе облака

Под луной поет лыжня, и не подкачает

Старый снайперский прицел, верная рука !

«Вот тебе старушка-мать, в Териоки домик,

Вот тебе раздел земли, сорок первый год!»

Старый Тойвонен суров — он меня догонит !

Кровожадный старикан, он меня убьет.

Да, любимая, поплачь, пусть нам будет горько

Я лежу в чужой земле средь чужих огней

Пой, играй моя Перкеле-полька, Перкеле-полька, ой ей-ей.

Старий Тойвонен живе в передмісті Турку

Старий Тойвонен вирощує качок і свиней

Скоро заміж видає він свою доньку,

Тільки от не любить він пітерських хлопців.

Ну, а дочка у нього серце золоте,

Всіх гарніша вона, всіх вона добріша.

Тільки Тойвонен суворий, і мою love story

Він мріє пристрелити біля своїх дверей.

Він не знає — я зірка пітерського фольку

Двері будь-яку відчиню піснею своєю.

У мене в кишені штанів Перкеле-пійко

Перкеле-пійко, ой ей-їй.

Зніму лижі біля воріт, заспокою нерви

Старий Тойвонен не спит, двері на замку.

Але вона відчинить двері і прошепче «терве»,

От і всі мої справи у вашому містечку.

Привіт, люба, я твій pietari poiko,

Двері будь-яку відчиню піснею своєю.

У мене в кишені штанів Перкеле-полька

Перкеле-полька, ой ей-ей.

Тихо Тойвонен встає, тихо світло вмикає,

На дворі біліє сніг, у небі хмари

Під місяцем співає лижня, і не підкачає

Старий снайперський приціл, вірна рука!

«Ось тобі старенька-мати, в Теріокі будиночок,

Ось тобі поділ землі, сорок перший рік!

Старий Тойвонен суворий — він мене наздожене!

Кровожерливий старий, він мене вб'є.

Так, кохана, поплач, нехай нам буде гірко

Я лежу в чужій землі серед чужих вогнів

Співай, грай моя Перкеле-полька, Перкеле-полька, ой ей-ей.