Аль-Рашид - The Dartz

Поутру никто в Кардобе не спешит

Из окна, проснувшись, смотрит Аль-Рашид

И за завтраком с улыбкой говорит:

«У меня такое чувство будто кто-то мною спит»

Он выходит прогуляться, но фонтан

Отражает незнакомца… вот шайтан…

Верный конь не подпускает, весь дрожит…

«У меня такое чувство будто я не Аль-Рашид»

Он проходит по базару, но народ

Перед ним, как сговорившись, не встаёт

Разбегаются собаки, что за shit?

«У меня такое чувство, будто я не Аль-Рашид»

Он доходит до мечети сквозь хамсин

На вершине зазывает муэдзин

Он садится на скамейку у дверей:

«Всё, что ты Аллах задумал, пусть вершится поскорей»

Аль-Рашид бежит по грязным мостовым

Вниз по улочкам немытым и кривым

За случайным человеком он спешит

И всё больше понимает — он не Аль-Рашид

В этом доме он ни разу не бывал

Полустёртые ступеньки, дверь в подвал

Там собрались те, кто грезит и грешит

И ложится на подушки Аль-Рашид

Где-то дунули с шипеньем на угли

Где-то плюнули… сверкнули… подожгли…

И изрядно затянувшись, Аль-Рашид восклицает:

«Я всё понял!

Кто-то мною спит… кто-то мною спит!»

Что за песенка смешная и сюжет

Как нелеп и из песчинок минарет

На лице его улыбка… о ялон…

Тот, кому он нынче снился, тоже чей-то сон

Поутру никто в Кардобе не спешит…

Вранці ніхто в Кардобі не поспішає

З вікна, прокинувшись, дивиться Аль-Рашид

І за сніданком з усмішкою каже:

«У мене таке почуття ніби хтось мною спить»

Він виходить прогулятися, але фонтан

Відбиває незнайомця… ось шайтан…

Вірний кінь не підпускає, весь тремтить…

«У мене таке почуття ніби я не Аль-Рашид»

Він проходить по базару, але народ

Перед ним, як змовившись, не встає

Розбігаються собаки, що за?

«У мене таке почуття, ніби я не Аль-Рашид»

Він доходить до мечеті крізь хамсин

На вершині закликає муедзін

Він сідає на лавку біля дверей:

«Все, що ти Аллах задумав, нехай вершиться швидше»

Аль-Рашид біжить по брудним мостовим

Вниз по вулочках немитим і кривим

За випадковою людиною він поспішає

І все більше розуміє — він не Аль-Рашид

У цьому будинку він жодного разу не бував

Напівстерті сходи, двері в підвал

Там зібралися ті, хто мріє і грішить

І лягає на подушки Аль-Рашид

Десь дунули з шипінням на вугілля

Десь плюнули… блиснули… підпалили…

І добре затягнувшись, Аль-Рашид вигукує:

"Я все зрозумів!

Хтось мною спить... хтось мною спить!»

Що за пісня смішна і сюжет

Як безглуздий і із пісчинок мінарет

На обличчі його посмішка… про…ялон…

Той, кому він нині снився, теж чийсь сон

Вранці ніхто в Кардобі не поспішає.