Звёзды - Татьяна Буланова

Небо пронзая, падают звезды сквозь темноту.

Хочется верить, можно по звездам сверить судьбу.

Точки далеких огней, линии звездных путей

Надо мной вновь рассыпаны пылью ночной.

Припев:

Звезды смотрят на нас свысока, звезды светят нам издалека.

В полночь, падая с неба, летят, только судьбу предсказать мне не спешат.

Знаю, что где-то есть на планете тот, кто сейчас

В сумраке позднем, смотрит на звезды в тысячный раз.

Звездные ноты открыв, хочет он звездный мотив угадать

В строчках дальних огней прочитать.

Припев:

Звезды смотрят на нас свысока, звезды светят нам издалека.

В полночь, падая с неба, летят, только судьбу предсказать мне не спешат.

Звезды смотрят на нас свысока, звезды светят нам издалека.

В полночь, падая с неба, летят, только судьбу предсказать мне не спешат.

Только судьбу предсказать мне не спешат…

Небо пронизуючи, падають зірки крізь темряву.

Хочеться вірити, можна по зірок звірити долю.

Крапки далеких вогнів, лінії зоряних шляхів

Наді мною знову розсипані пилом нічний.

Приспів:

Зірки дивляться на нас зверхньо, ​​зірки світять нам здалеку.

Опівночі, падаючи з неба, летять, тільки долю передбачити мені не поспішають.

Знаю, що десь є на планеті той, хто зараз

У сутінку пізнім, дивиться на зірки в тисячний раз.

Зіркові ноти відкривши, хоче він зірковий мотив вгадати

У рядках далеких вогнів прочитати.

Приспів:

Зірки дивляться на нас зверхньо, ​​зірки світять нам здалеку.

Опівночі, падаючи з неба, летять, тільки долю передбачити мені не поспішають.

Зірки дивляться на нас зверхньо, ​​зірки світять нам здалеку.

Опівночі, падаючи з неба, летять, тільки долю передбачити мені не поспішають.

Тільки долю передбачити мені не поспішають…