Синее море - Татьяна Буланова

На хороших людей и плохих всех делила ребячья порода.

Мы играли в пиратов лихих и в отважных бродяг — мореходов.

Забывалась любая беда и терялась в далёком просторе,

И не верили мы никогда, что кончается, что кончается, что кончается синее море.

Ты была заводилой у нас, "чёрт морской" в полинялой тельняшке.

Ты водила отцовский баркас по бушующим волнам бесстрашно.

Сумку школьную прочь зашвырнув, ты сидела верхом на заборе

И кричала, к биноклю прильнув: «Не кончается, не кончается, не кончается синее

море».

Но однажды приплыл пароход за тобою незвано, нежданно.

И какой-то Синдбад Мореход вдруг увёз тебя в дальние страны.

На прощание ты, как всегда, закричала: «Увидимся вскоре,

Потому что у нас никогда не кончается, не кончается, не кончается синее море».

Позабыть мы тебя поклялись, мы тебе не прощали измены,

Но взметнулся в тревожную высь крик чужой пароходной сирены,

А потом прилетело письмо, как ничем не прикрытое горе.

Было в нём откровение одно: «Здесь кончается, здесь кончается, здесь кончается

синее море».

«Здесь кончается, здесь кончается, здесь кончается синее море».

На добрих людей і поганих ділила дітяча порода.

Ми грали в лихих піратів і в відважних волоцюг — мореплавців.

Забувалася будь-яка біда і губилася в далекому просторі,

І не вірили ми ніколи, що закінчується, що закінчується, що закінчується синє море.

Ти була заводила в нас, "чорт морський" у полинялий тільнику.

Ти водила батьківський баркас по бурхливих хвилях безстрашно.

Сумку шкільну геть закинувши, ти сиділа верхи на паркані

І кричала, до бінокля пригорнувшись: «Не кінчається, не кінчається, не кінчається синє

море».

Але одного разу приплив пароплав за тобою непрохано, несподівано.

І якийсь Синдбад Морехід раптом відвіз тебе до далеких країн.

На прощання ти, як завжди, закричала: «Побачимося невдовзі,

Тому що в нас ніколи не закінчується, не закінчується, не закінчується синє море».

Забути ми тебе присягнули, ми тобі не прощали зради,

Але злетів у тривожну височінь крик чужої пароплавної сирени,

А потім прилетів лист, як нічим не прикритий горе.

Було в ньому одне одкровення: «Тут кінчається, тут кінчається, тут кінчається

синє море".

«Тут закінчується, тут закінчується, тут закінчується синє море».