Зелёные огни - Татьяна Буланова

Там, где зеленые огни ночью касаются земли,

Там, ты останешься одна, там, где холодная луна

Ночь, сигареты и туман, там ты останешься одна.

Припев:

Серые пошли дожди, осень, слякоть, капли говорят: «Может, хватит плакать?»

Лето промолчит, а сентябрь скажет все, что знала ты и уже неважно…

Там, где столбы и провода ветром провожают поезда,

Там, он исчезнет навсегда, там, где остались города

Будешь ждать рассвета у окна там, он исчезнет навсегда.

Припев:

Серые пошли дожди, осень, слякоть, капли говорят: «Может, хватит плакать?»

Лето промолчит, а сентябрь скажет все, что знала ты и уже неважно…

Серые пошли дожди, осень, слякоть, капли говорят: «Может, хватит плакать?»

Лето промолчит, а сентябрь скажет все, что знала ты и уже неважно…

Все, что знала ты и уже неважно…

Все, что знала ты и уже неважно…

Там, де зелені вогні вночі стосуються землі,

Там, ти станеш одна, там, де холодний місяць

Ніч, сигарети і туман, там ти залишишся одна.

Приспів:

Сірі пішли дощі, осінь, сльота, краплі кажуть: "Може, вистачить плакати?"

Літо промовчить, а вересень скаже все, що знала ти і вже неважливо...

Там, де стовпи та проводи вітром проводжають потяги,

Там, він зникне назавжди, там, де залишилися міста

Чекатимеш світанку біля вікна там, він зникне назавжди.

Приспів:

Сірі пішли дощі, осінь, сльота, краплі кажуть: "Може, вистачить плакати?"

Літо промовчить, а вересень скаже все, що знала ти і вже неважливо...

Сірі пішли дощі, осінь, сльота, краплі кажуть: "Може, вистачить плакати?"

Літо промовчить, а вересень скаже все, що знала ти і вже неважливо...

Все, що знала ти і вже неважливо…

Все, що знала ти і вже неважливо…