Встреча - Татьяна Буланова

Ты в моё сердце как-то раз

Ворвался музыкой тревожной,

Когда однажды в поздний час

Вдруг позвонил из жизни прошлой.

Дышало тёплым ветром лето за окном,

Сама себе я на мгновенье удивилась,

Когда спустя минуты три

Июльский вечер провести

С тобой вдвоём я согласилась.

Поздно или рано, просто или странно,

Но эта встреча нас нашла.

И меня с тобою лунною рекою

Легко и быстро унесла.

Двери распахнула, нам в глаза взглянула

Ночь без начала и конца.

Голову вскружила и воспламенила

Давно остывшие сердца.

Как будто не было тех лет,

Что мы в разлуке потеряли.

Десятки звёзд, даря нам свет,

Зажглись и под ноги упали.

Ты словно чувствовал, что я, забыв о сне,

Ждала из прошлого далёкого сигнала.

И что-то дрогнуло во мне,

Когда в глубокой тишине

Я голос твой вдруг услыхала.

Поздно или рано, просто или странно,

Но эта встреча нас нашла.

И меня с тобою лунною рекою

Легко и быстро унесла.

Двери распахнула, нам в глаза взглянула

Ночь без начала и конца.

Голову вскружила и воспламенила

Давно остывшие сердца.

Голову вскружила и воспламенила

Давно остывшие сердца

Ти в моє серце якось

Увірвався музикою тривожною,

Коли одного разу в пізню годину

Раптом зателефонував із життя минулого.

Дихало теплим вітром літо за вікном,

Сама собі я на мить здивувалася,

Коли через хвилини три

Липневий вечір провести

З тобою удвох я погодилася.

Пізно чи рано, просто чи дивно,

Але ця зустріч нас знайшла.

І мені з тобою місячною рікою

Легко і швидко забрала.

Двері відчинили, нам у очі глянула

Ніч без початку і кінця.

Голову закрутила і загоріла

Давно остигли серця.

Ніби не було тих років,

Що ми в розлуці втратили.

Десятки зірок, даруючи нам світло,

Засвітилися і під ноги впали.

Ти немов відчував, що я, забувши про сон,

Чекала з минулого далекого сигналу.

І щось здригнулося у мені,

Коли в глибокій тиші

Я твій голос раптом почула.

Пізно чи рано, просто чи дивно,

Але ця зустріч нас знайшла.

І мені з тобою місячною рікою

Легко і швидко забрала.

Двері відчинили, нам у очі глянула

Ніч без початку і кінця.

Голову закрутила і загоріла

Давно остигли серця.

Голову закрутила і загоріла

Давно охололі серця