Ты украл любовь - Татьяна Буланова

Как ты целовал и розы дарил,

На сладких губах улыбку храня,

Как больно потом ты ранил меня.

Когда-нибудь в вихре суеты,

Ты вдруг поймешь как несчастлив ты,

И что душа не воскреснет вновь,

Сам у себя ты украл любовь.

Не только тебе, но даже врагу,

Ответить на зло я злом не смогу,

Что в силах снести, все все я стерплю,

Тебя лишь, прости, уже не люблю.

Когда-нибудь в вихре суеты,

Ты вдруг поймешь как несчастлив ты,

И что душа не воскреснет вновь,

Сам у себя ты украл любовь.

Як ти цілував і троянди дарував,

На солодких губах усмішку зберігаючи,

Як боляче потім ти поранив мене.

Колись у вихорі суєти,

Ти раптом зрозумієш як нещасливий ти,

І що душа не воскресне знову,

Сам у себе ти вкрав любов.

Не тільки тобі, але навіть ворогові,

Відповісти на зло я злом не зможу,

Що в силах знести, все все я стерплю,

Тебе лише, пробач, уже не люблю.

Колись у вихорі суєти,

Ти раптом зрозумієш як нещасливий ти,

І що душа не воскресне знову,

Сам у себе ти вкрав любов.