Там, где кончается осень - Татьяна Буланова

Там, где кончается осень, где вечерами не сносен, ветер бросающий снег в наши

лица.

Там начинается время, первых тревог и сомнений, холод пронзает сердца и не

спится по ночам.

Припев:

Там без звонка и без стука, входит не слышно зима, вьюгою ночь напролет,

заметая следы и дома.

Нас ожидает разлука, дни наших встреч сочтены, в мире, где ноты молчат,

и слова холодны.

Боль на морозе слабеет, звезды остывшие тлеют, прошлое в дымке седой исчезает.

Там, где кончается осень, там не в стихах и не в прозе, слов, чтобы сердце

согреть не хватает, никогда.

Припев:

Там без звонка и без стука, входит не слышно зима, вьюгою ночь напролет,

заметая следы и дома.

Нас ожидает разлука, дни наших встреч сочтены, в мире, где ноты молчат,

и слова холодны.

Там без звонка и без стука, входит не слышно зима, вьюгою ночь напролет,

заметая следы и дома.

Нас ожидает разлука, дни наших встреч сочтены, в мире, где ноты молчат,

и слова холодны.

Там, де кінчається осінь, де вечорами не піднесений, вітер кидає сніг у наші

особи.

Там починається час, перших тривог і сумнівів, холод пронизує серця і не

спиться по ночах.

Приспів:

Там без дзвінка і без стуку, входить не чутно зима, завірюхою ніч безперервно,

замітаючи сліди і вдома.

Нас чекає розлука, дні наших зустрічей пораховані, в світі, де ноти мовчать,

і слова холодні.

Біль на морозі слабшає, зірки охололі тліють, минуле в димку сивий зникає.

Там, де закінчується осінь, там не в віршах і не в прозі, слів, щоб серце

зігріти не вистачає, ніколи.

Приспів:

Там без дзвінка і без стуку, входить не чутно зима, завірюхою ніч безперервно,

замітаючи сліди і вдома.

Нас чекає розлука, дні наших зустрічей пораховані, в світі, де ноти мовчать,

і слова холодні.

Там без дзвінка і без стуку, входить не чутно зима, завірюхою ніч безперервно,

замітаючи сліди і вдома.

Нас чекає розлука, дні наших зустрічей пораховані, в світі, де ноти мовчать,

і слова холодні.